13 жовтня о 14:00 відбудеться пресконференція на тему «Як говорити про війну мовою культури». Під час заходу команда ШПА НаУКМА презентує результати всеукраїнського репрезентативного опитування, присвяченого звичкам та потребам українців щодо споживання культурних продуктів, зокрема фільмів, серіалів та книжок про події, які відбулись з 2014 року на Донбасі та в Криму, а також їхнім наслідкам.
В умовах гібридної війни фільми, серіали, книжки, пісні, які забезпечують осмислення, інтелектуальну та емоційну інтерпретацію подій на Донбасі та в Криму, є надважливими. На восьмому році збройної агресії і досі існує брак інституційної підтримки з боку держави мистецьких ініціативі та проєктів, які б висвітлювали комплекс проблем та сенсів, пов’язаних з конфліктом.
Питання для обговорення:
- Які теми мають висвітлюватись у культурних продуктах, на думку українців?
- Де українці дивляться українське кіно, серіалів та програм?
- Чи цікаві українцям культурні продукти про війну та життя людей в умовах збройного конфлікту?
- Як і чому держава має підтримувати українське кіно та книговидання?
Учасники:
Анна Осипчук, наукова директорка Школи політичної аналітики НаУКМА
Антон Суслов, аналітик Школи політичної аналітики
*очікується участь експертів з питань розвитку культури*
Модератор: Максим Яковлєв, директор ШПА НаУКМА, завідувач кафедри міжнародних відносин НаУКМА
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com
У зв’язку з карантинними обмеженнями кількість місця обмежена.
Опитування проведено за участі дослідницької агенції Info Sapiens на замовлення Школи політичної аналітики в межах проєкту «Посилення ролі культури в процесах осмислення подій на Донбасі та в Криму і консолідації українського суспільства» за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
Польовий етап тривав з 1 по 21 вересня 2021 року. Дослідження проводилося методом телефонних інтерв’ю – САТІ (Computer Assisted Telephone Interviewing). Вибірка опитування склала 2000 респондентів – вся Україна за винятком АР Крим і непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей та 820 інтерв’ю у Донецькій, Луганській, Херсонській областях. Максимальна теоретична похибка не перевищує 2,2%.