20 грудня в Українському кризовому медіацентрі представники Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та Школи політичної аналітики НаУКМА презентували результати дослідження про конфлікти та потенціал розвитку Генічеської та Старобільської об‘єднаних територіальних громад.
Метою дослідження було виявлення проблемних питань, що впливають на стійкість громад, які зазнали негативного впливу внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
“Усвідомлення реальних фактів є основою будь-якої політики. Ми маємо розуміти, що відбувається в тій чи іншій територіальній громаді, щоб ухвалювати правильні рішення, які матимуть довгостроковий ефект… Тепер ми можемо оцінити стан проблем у Старобільській та Генічеській громадах. Були результати, які мене дещо здивували та які відрізнялись від попереднього бачення”, – зауважила Віцепрем’єр-міністр України – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.
“Важливо бачити, що міністерство не лише формує таку важливу політику, але також долучає науковців, які як професіонали можуть підказати, як краще створити модель реінтеграції. Це не проста політика, її не можна просто так вигадати, її треба сформувати в інклюзивній манері”, – додав посол Швейцарської Конфедерації в Україні Клод Вільд.
Результати дослідження базуються, зокрема, на основі даних з 2-х фокус-групових дискусій із загальним населенням громад, 20-ти глибинних інтерв’ю з представниками різних експертних або професійних середовищ, проведених дослідницькою агенцією «Інфо Сапієнс».
“Дослідження було якісницьким. Ми хотіли глибше зрозуміти, що саме відбувається у громадах, як люди сприймають ситуацію у своїх громадах та що очікують від неї у майбутньому”, – поділився Дмитро Савчук, директор дослідницької агенції Info Sapiens.
Анна Осипчук, наукова директорка Школи політичної аналітики НаУКМА, виділила кілька основних проблем, які були спільними для обох громад. Серед них були й інфраструктурні питання (доріг, тротуарів, освітлення, громадського транспорту), і питання сервісу (доступ до ліків у медичних закладах, надання медичних послуг), і питання вивозу, утилізації та переробки сміття.
Згадала директорка і більш несподівану проблему, яка впливає на загальний рівень напруги: “В обох громадах згадували проблему безпритульних тварин, що була значною для жителів. В одній з громад навіть проводили діалоговий захід по цій проблемі, бо навколо неї було настільки сильне зіткнення різних груп громадськості, що фактично конфлікт переходив на новий рівень і підсилював загальну напругу в громаді.”
Дослідники також виокремили ряд суспільно-важливих питань, що стосувався сприйняття роботи влади, роботи правоохоронних органів, українських військових. Зокрема, вони зазначили про несподівано високий рівень довіри до виборів і дуже низький рівень довіри до судової системи, поліції. Поряд з тим, наприклад, Старобільська громада показала дуже високий рівень довіри до СБУ.
“І тут великою мірою мова йде про стереотипи, а не про реальний стан справ. На прямі питання “А чи були особисто у вас проблеми чи у ваших знайомих?” – переважна більшість відповідей була негативною або наводились неоднозначні приклади. Фактично, ми бачимо, що тут потрібна більш активна комунікаційна робота в багатьох питаннях”, – пояснила Анна.
Серед інших цікавих результатів команда навела відповіді щодо ставлення до різних військових (українських, російських, представників незаконних збройних формувань “ЛНР/ДНР”). Якщо щодо останньої групи опитані були однозначними і назвали їх бандитами, то щодо українських військових маємо певні розбіжності. В Старобільський громаді були виключно позитивні характеристики, а от в Генічеській – люди часто демонстрували негативне сприйняття. При цьому в питаннях амністії і люстрації в обох громадах виступали за достатньо жорсткі критерії.
Голова Геніческої громади Олександр Тулупов пояснив, що наразі є певне нерозуміння людьми окремих речей. Серед них, зокрема, і навчання військових, які відбуваються на території громади без попередження.
На основі досліджень були проведені діалогові заходи, спрямовані на досягнення примирення та соціальної згуртованості населення.
“Точно не варто недооцінювати інструмент діалогу в громадах. Як показали діалогові заходи в рамках нашого проєкту, є суттєві потреби в подібних заходах, залученні зовнішніх медіаторів. Не завжди різні сторони можуть дійти згоди без залучення посередників. Саме в діалозі ці здорові конструктивні дискусії мають великий потенціал. На це є запит населення”, – підсумував модератор заходу, аналітик ШПА НаУКМА Антон Суслов.
“Такі дослідження є дуже вдалими для наших територіальних громад. Бо в повсякденному житті ми бачимо людей, їх настрої, але коли вони ще підкріплені якимись цифровими показниками, на які зазвичай у повсякденній роботі не вистачає часу, тоді ми розуміємо, чи правильним шляхом ми йдемо, чи правильну політику обираємо, чи правильні рішення ми ухвалюємо”, – поділилась враженнями голова Старобільської громади Яна Літвінова.
Фото: УКМЦ