12 листопада команда Школи політичної аналітики НаУКМА презентувала результати комплексного дослідження «Політики реінтеграції тимчасово окупованих територій: досягнення та виклики». Отримані висновки та рекомендації спираються на аналіз реалізованих протягом останніх років заходів з реінтеграції тимчасово окупованих територій України, а також результати всеукраїнського репрезентативного опитування, 30 експертних інтерв’ю та 20 фокус-групових дискусій.
Під час заходу представники Школи політичної аналітики НаУКМА (ШПА) зупинились на трьох викликах, які вже зараз впливають на ефективність реалізації політики реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Координація дій між ключовими відомствами, громадянським суспільством та місцевою владою
Загалом у питанні співпраці як між окремими відомствами, так і з громадським сектором аналітики відмітили позитивну динаміку. Більшість опитаних експертів та активістів відзначила відкритість з боку Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та інших органів влади до діалогу і консультацій (хоч і не без нарікань на певну вибірковість організацій-партнерів). Також більшість тих, з ким дослідники провели інтервʼю, підтвердили наявність координації, як мінімум, на рівні основних органів влади та відповідних комітетів у Верховній Раді. Втім, питання узгодження і координації політик з посадовцями на місцях виявилось болючим.
“Попри те, що на рівні голів військово-цивільних адміністрацій (ВЦА) обласного рівня ці консультації дійсно проводять, люди на районному рівні, тобто представники районних держадміністрацій і ВЦА, не відчувають своєї залученості” – повідомив аналітик ШПА НаУКМА Антон Суслов і додав: “Дуже важливо, щоб люди у цих регіонах [підконтрольних Уряду України районах Донецької та Луганської областей] відчували свою залученість до формування політики та мали стабільний інституційний, а не спорадичний діалог з центральною владою, бо саме вони знають, що працює, а що ні на низовому рівні”.
Аналітик пояснив, що реалізація деяких програм, зокрема з закупівлі житла для ВПО (70% – з центрального бюджету, 30% – з місцевого), є проблематичною для чиновників на місцях. Серед причин – нестача коштів у місцевих бюджетах, наявність паралельних локальних програм, наявність кількох різних пріоритетних категорій населення для отримання житла тощо.
Комунікація та розуміння понять
В ході дослідження виявилась майже абсолютна одностайність думок і експертів, і пересічних українців щодо необхідності покращити комунікації політики реінтеграції. На думку експертів та місцевих активістів, існує велика проблема у тому, що потрібна інформація “не добиває” до кінцевих споживачів і бенефіціарів цих політик.
Іншою особливо гострою проблемою є відмінність у розумінні ключових понять, на які спирається політика реінтеграції. Так, наприклад, під час фокус-груп з’ясувалось, що поняття “особливий статус” чи “перехідний період” могли навіть не сприйматись у контексті війни України з Росією та мали дуже різні тлумачення, а сам термін “реінтеграція” розумівся радше у значенні інтеграції людей (ВПО) у нові громади і майже ніколи не інтерпретувався у значенні повернення тимчасово окупованих територій.
Наукова директорка ШПА Анна Осипчук зауважила, що в окремих випадках розуміння терміну істотно впливає і на сприйняття політик загалом. Одним з таких понять є “примирення”, яке трактується скоріше як “дружба після конфлікту”, аніж певне політичне толерування, пошук діалогу всередині країни.
“Це не ті слова, якими люди зазвичай говорять. І те, що вони вкладають в ці слова, може дуже відрізнятись від того, що вкладають у них політики чи експерти. Це свідчить про те, що існує потреба ширших інформаційних кампаній щодо цих питань у публічному, медійному дискурсі”, – підсумувала Анна Осипчук.
Чітке артикулювання визначень і критеріїв у проблемних питаннях
Велика частина питань перехідного правосуддя, зокрема амністії та люстрації, викликає жваву реакцію у людей. Аналітики зауважили, що під час фокус-групових досліджень особливий інтерес та дискусію спровокували теми амністії та люстрації.
Всеукраїнське репрезентативне опитування показало, що хоча з одного боку у людей є досить радикальна позиція щодо (не)готовності пробачати, на більшість речей вони все-таки дивляться прагматично. Важливою умовою вжиття будь-яких заходів чи процедур, яка неодноразово називалась, є наявність чітких критеріїв, які б застосовувались “на загальних засадах”.
Хоча більшість (85,3 %) і виявляє готовність до діалогу з пересічними мешканцями тимчасово окупованих територій, проте так само більшість (47,84 %) респондентів заперечують для себе можливість після завершення конфлікту брати участь у місцевих спільних зустрічах за одним столом щодо вирішення конкретних питань з колишніми членами незаконних збройних формувань так званих “ЛНР/ДНР”. Ще 73,45 % опитаних підтримали тезу, що всі, хто належав до незаконних збройних формувань так званих “ЛНР/ДНР”, мають бути притягнені до відповідальності. При цьому 54,19 % погодилися з твердженням, що для колишніх членів незаконних збройних формувань так званих “ЛНР/ДНР” необхідно створювати спеціальні програми, спрямовані на повернення до цивільного життя.
“Нерозуміння терміну “перехідне правосуддя” або “перехідна юстиція” в українському суспільстві має кілька причин. На мою думку, це питання того, що воно не врегульоване у національному законодавстві… Це також питання пошуку балансу, внутрішньої дискусії. Ми законопроектом про засади державної політики перехідного періоду розпочали дискусію з широкого спектру питань, і, звісно, вона не зупиняється. Це питання подальшого доопрацювання”, – зауважив Степан Золотар, директор Директорату розбудови миру Міністерства з питань реінтеграції ТОТ України.
Серед інших викликів аналітики також зазначили:
- відсутність інституційної стабільності і стійкості, що пов’язана зі зміною кадрів, переформатуванням ключових органів влади тощо;
- брак професійних кадрів, які можуть враховувати специфіку прифронтових та тимчасово окупованих територій і працювати з людьми, що там живуть;
- невпевненість людей щодо повернення на окуповані території.
Повні результати дослідження та рекомендації
Дослідження було підготовлено Школою політичної аналітики НаУКМА завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
Його зміст є винятковою відповідальністю Школи політичної аналітики НаУКМА та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.