Адреса
м. Київ, вул. Волоська 12/4, 7 корпус НаУКМА, ауд. 409 (4 поверх)
Відповімо на ваші питання
Слідкуйте за новинами
Маргіналізація української мови в «ЛНР»

Маргіналізація української мови в «ЛНР»

Автор: Олег Сабура, керівник проекту «Дослідження інформаційного поля тимчасово окупованих територій та молодіжної громадської активності у  підконтрольних Україні районах Донбасу»

Третього червня окупаційна адміністрація «ЛНР» на контрольованій нею території позбавила українську мову статусу «державної», офіційно залишивши цей статус тільки за російською. Це рішення реалізовано з імітацією процедур законотворчої діяльності: так звана «Народна Рада ЛНР» проголосувала за поданий «Головою ЛНР» відповідний проєкт «закону» «Про внесення змін до статті 10 Конституції Луганської Народної Республіки». Цей крок очільники адміністрацій пояснюють необхідністю зближення з Росією, зокрема так званий повноважний представник голови «ЛНР» в «Народній Раді» Ніна Галан зазначила: «Прийняття закону буде сприяти посиленню інтеграційних процесів між ЛНР та Російською Федерацією, захисту та підтримці російської мови»[1].

Такими діями «ЛНР» синхронізувала свої документи з адміністрацією «ДНР», яка скасувала «державний» статус української мови шостого березня. Тоді так званий «голова Народної Ради ДНР» Володимир Бідьовка озвучив, що це рішення викликане посиленням інтеграційних процесів з РФ, а застосування української мови з 2014 року на практиці не реалізовувалося[2]. В то й же день у «ДНР» внесли зміни в «закон» «Про освіту», встановивши російську базовою мовою навчання. У «ЛНР» аналогічно третього червня внесли такі ж зміни до однойменного «закону», а так зване «Міністерство освіти і науки ЛНР» вперше виключило вивчення української мови з базової частини навчальних планів на 2020 – 2021 навчальний рік[3].

Значення для України

Попри сподівання української влади на врегулювання конфлікту через активізацію переговорів з Росією, остання через підконтрольні їй окупаційні адміністрації на Донбасі демонструє небажання віддавати ці території і продовжує їх інтеграцію. Відсутність контролю над територією не дає Україні широких можливостей протистояти інтеграційним заходам РФ поза гуманітарною сферою, наприклад, економічній інтеграції ОРДЛО, запровадженню рубльової зони, видачі паспортів РФ тощо. Однак наступ на українську мову ускладнює для України реалізацію заходів з реінтеграції населення у інформаційній, культурній, освітній сферах як сьогодні, так і в довготривалій перспективі, зокрема після деокупації.

Подібні нововведення на окупованих територіях можуть свідчити про новий етап витіснення та маргіналізації української культури. Протягом останніх шести років ці процеси фактично відбуваються, зокрема освітні програми, численні дитячі та юнацькі псевдопатріотичні організації, інформаційні ресурси, пропагандистська література культивують у населення ОРДЛО ненависть до України. Також існують інституції, мета діяльності яких полягає суто в культурній інтеграції з Росією, наприклад, «Інтеграційний комітет «Росія – Донбас» або «Русский Центр», який очолює так званий «голова ДНР» Денис Пушилін. Але до нині все це маскували за офіційними заявами та документами щодо культурних свобод, зокрема й використання української мови.

Як протидіяти

Наступ на українську мову на окупованих територіях актуалізує питання фінансового забезпечення української культури, яке в умовах гібридної війни не рекомендується зменшувати рівно як і фінансування оборонних та безпекових відомств.

Для жителів непідконтрольних територій необхідно розробити та впровадити безкоштовні онлайн курси української мови, викласти їх у відкритий доступ на платформу YouTube.

Пом’якшити для абітурієнтів з ОРДЛО вимоги до знання української мови та надати можливість для її вивчення протягом першого року після вступу.

Розробити інформаційні кампанії з популяризації української мови та сучасної української літератури на непідконтрольних територіях. Інформаційні меседжі мають бути позитивними, без протиставлення української та російської мов. Радикальні пропозиції щодо дискредитації російської культури в принципі є деструктивними і навряд підвищать зацікавленість молоді на непідконтрольних територіях до української мови та культури.


[1] http://lug-info.com/news/one/narodnyi-sovet-ustanovil-status-russkogo-yazyka-kak-edinstvennogo-gosudarstvennogo-v-lnr-56780

[2] https://dan-news.info/politics/vnesenie-popravki-o-statuse-russkogo-yazyka-v-konstituciyu-dnr-ukrepit-kulturnye-svyazi-s-rf-bidyovka.html

[3] http://lug-info.com/news/one/minobrazovaniya-lnr-isklyuchilo-ukrainskii-yazyk-iz-bazovoi-chasti-uchebnykh-planov-shkol-foto-56854

Автори

Схожі аналітичні матеріали

Оцінка ризиків виникнення конфліктів у Старобільській та Генічеській ОТГ

Оцінка ризиків виникнення конфліктів у Старобільській та Генічеській ОТГ

Подвійні стандарти: що українці думають про реінтеграцію окупованих територій

Подвійні стандарти: що українці думають про реінтеграцію окупованих територій