Окупація Криму, частини Донбасу та півдня України доводять, що примусова паспортизація місцевого населення – це типова практика для окупаційної політики РФ. Проте в останній час на тимчасово окупованихтериторіях (далі – ТОТ) паспортизація набула характеру “удосконаленого” паспортного терору.
Окупанти тепер активно використовують метод непрямого, не такого явного примусу. Та від того такі методи не стають менш радикальними, адже по суті ставлять населення перед вибором між російським паспортом і втратою здоров’я. Що відбувається?
Як все влаштовано
Йдеться передусім про пакет критично необхідних ліків, які мали б видаватися безкоштовно на пільгових умовах. Раніше окупаційна адміністрація та ЗМІ повідомляли, що окуповані території будуть “інтегровані” в систему охорони здоров’я РФ.
У липні 2023 гауляйтер Запорізької області Балицький доручив так званому “Міністерству охорони здоров’я” окупаційної адміністрації розвивати мережу “державних” аптек і “посилити роботу в частині надання необхідного переліку лікарських засобів, зокрема й тих, які включені в перелік життєво необхідних і найважливіших лікарських засобів”.
Ця термінологія слово в слово відповідає системі пільгових ліків і соціальної допомоги у РФ. Паралельно з цим окупанти дали місцевим мешканцям доступ до російського державного порталу “госуслуг”. Саме на ньому базується оформлення пільг. Отож на сторінці про пільгові ліки можна навіть обрати “Запорізьку область”. Для реєстрації особистого кабінету, вочевидь, потрібен російський паспорт.
Законодавче регулювання
Головним механізмом паспортного примусу тут є саме російське законодавство щодо пільг на лікарські засоби, яким керується окупаційна адміністрація.
Федеральним законом Росія ввела так званий “федеральный реєстр громадян”, які мають право на пільгові медичні засоби. До нього теоретично можуть входити не лише громадяни РФ, а й громадяни інших держав.
Але наказ Міністерства праці і соціального захисту РФ, Міністерства охорони здоров’я РФ “Про затвердження Порядку надання набору соціальних послуг окремим категоріям громадян” значно обмежує перелік осіб, які можуть отримати пільгові ліки. Там безпосередньо в тексті йдеться про “громадян [РФ – прим.]” без згадок про громадян інших держав. Власне цей наказ визначає, що пільгові ліки людина з інвалідністю, наприклад, може отримати, тільки якщо вона виконує низку умов:
- Для отримання безкоштовних ліків в аптеці потрібен рецепт від лікаря. Рецепт видається в медзакладі.
- Щоб отримати рецепт у лікаря в медзакладі, потрібно бути у російському “Федеральному реєстрі осіб, які мають право на отримання державної соціальної допомоги” і мати оформлену медичну картку та підтвердити право на пільгу.
- Для оформлення медичної картки необхідно “пред’явити документ, що посвідчує особу [громадянина – прим.]”.
Тобто так чи інакше пільгова програма діє для громадян РФ. Вочевидь, місцеві мешканці ТОТ для отримання ліків вимушені спершу оформлювати російський паспорт.
Про що це говорить
Женевська Конвенція про захист цивільного населення під час війни визначає, що місцеві мешканці під окупацією мають право “на медичну допомогу та лікування в лікарні такою настільки, наскільки й громадяни держави, на території якої вони перебувають, якщо цього вимагає стан їхнього здоров’я”. Тобто РФ знову ж таки порушує норми міжнародного права та в непрямий спосіб тероризує цивільних українців.
А паспортний терор – це індикатор того, що окупаційна адміністрація не здатна здобути лояльність місцевого населення. У паспортному терорі за визначенням не було би сенсу, якби паспортизація відбувалася успішніше для РФ. Тобто, наприклад, якби місцеві мешканці самі охоче оформлювали російське громадянство або якби “м’якіші” методи паспортизації (інформаційні кампанії, реклами, заохочення, полегшення процедури оформлення тощо) були ефективними.
Тож РФ активно застосовує “гібридний”, непрямий примус. Терор не завжди полягає у фізичному, очевидному насиллі. Натомість РФ створює такі умови, у яких місцевим мешканцям важко існувати без російського паспорта. Іншими словами, Росія сама ж посилює гуманітарну кризу на ТОТ, а потім пропонує нібито рішення. Паралельно з цим окупаційна адміністрація акцентує увагу на “державних послугах”, “пільгах” і “зручностях”, які начебто надає російське громадянство.
