Автор: Данило Метельський, молодший аналітик ШПА НаУКМА

15 травня 2017 року п’ятий президент України Петро Порошенко підписав указ № 133/2017 про введення в дію рішення РНБО України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Особливістю цих санкцій стала вимога блокування інтернет-провайдерами доступу до веб-ресурсів «ВКонтакте», «Однокласники», сайтів «Mail.ru», «Яндекс» та антивірусних програм «Лабораторія Касперського», «Dr.Web» на території України строком на 3 роки.

Заборона доступу до цих ресурсів мала низку причин, серед яких:

• кібербезпекові (ФСБ Росії мала доступ до акаунтів українських користувачів);
• політичні (в російських соціальних мережах публікувалося багато пропагандистсько-сепаратистської інформації направленої проти України);
• економічні (кошти з податків за рекламу, що публікувалася на сайтах соціальних мереж йшли до російського бюджету);

Інтернет-компанія Mail.Ru Group, якій належать такі соціальні мережі як «ВКонтакте» та «Однокласники» прокоментувала цю заборону як «політично вмотивоване рішення влади України»[1].

У Mail.Ru Group також відзначили, що в компанії «ніколи не брали участь в політиці і не порушили жодного закону України»[2]. Про те, чи ця заява відповідає дійсності, йтиметься нижче.

14 травня 2020 року президент України Володимир Зеленський в своєму указі  №184/2020 продовжив дію санкцій ще на 3 роки. У зв’язку з цим, ми нагадаємо Вам про те, чому заборона російських соціальних мереж досі актуальна для України.

«ВКонтакте»

Історія соціальної мережі «ВКонтакте»

Соціальна мережа «ВКонтакте» була створена російським програмістом Павлом Дуровим 10 квітня 2006 року. За даними сайту similarweb, станом на 2017 рік ця соціальна мережа налічувала 80 мільйонів відвідувачів, а зареєстровано в ній було понад 460 мільйонів користувачів.

В Україні ця соціальна мережа посідала вагоме місце. У 2012 році «ВКонтакте» була першою в рейтингу соціальних мереж серед українців, проте з часом, особливо після початку воєнної агресії Росії проти України, відбулися зміни у вподобання українців, і вже у 2016 році вона посіла другу сходинку, поступившись соціальній мережі Facebook[3].

На початку 2014 року засновник «ВКонтакте» Павло Дуров продав свій пакет акцій і згодом покинув компанію. Причиною цього рішення він назвав те, що свобода його дій на посаді генерального директора «ВКонтакте» «сильно зменшилася»[4]. На своїй офіційній сторінці «ВКонтакте» він написав, що принципи, які були закладені в основу цієї платформи, все складніше було відстоювати. Соціальна мережа «ВКонтакте» перейшла до нового власника – Івана Таврина, директора російської телефонної мережі «МегаФон».

Кібербезпекові причини заборони «ВКонтакте»

13 грудня 2013 року ФСБ Росії вимагало від керівництва офісу «ВКонтакте» видати особисті дані організаторів груп Євромайдану. На той момент відповіддю керівництва була категорична відмова – Павло Дуров 16 квітня 2014 року написав, що юрисдикція Росії не поширюється на українських користувачів «ВКонтакте». Він також зазначив, що видача особистих даних українців російській владі була б не лише порушенням закону, а й зрадою всіх тих мільйонів жителів України, які йому довірилися. У своєму пості він написав: «У процесі мені довелося пожертвувати багато чим, зокрема моєю часткою «ВКонтакте». Але я ні про що не шкодую. Захист особистих даних людей вартий цього і набагато більшого. З грудня 2013 року у мене немає власності, але у мене залишилося щось важливіше, а саме чиста совість та ідеали, які я готовий захищати».

Тож ми бачимо, що влада Росії вже з кінця 2013 року намагалася отримати дані українських користувачів.

1 серпня 2014 року в Росії набрав чинності закон, який надав право Федеральній службі безпеки отримувати всі особисті дані користувачів, які зареєстровані на російських інтернет-ресурсах, зокрема «ВКонтакте» та «Однокласники». З цього моменту ФСБ отримала можливість без перешкод збирати та використовувати дані громадян України, які користувалися російськими соціальними мережами та електронними скриньками. У Службі безпеки України відреагували на це і попросили всіх громадян, яким небайдужа безпека особистої інформації, утриматися від використання інтернет-ресурсів російської доменної зони[5].

6 липня 2016 року президент Російської Федерації Володимир Путін підписав зміни до антитерористичного законодавства, запропоновані депутаткою з партії «Единная Россия» Іриною Яровою та сенатором Віктором Озеровим, що посилюють покарання за ряд злочинів і вводять нові статті до Кримінального кодексу[6]. Одним з численних нововведень цього закону стало зобов’язання Інтернет-провайдерів та операторів зв’язку зберігати не лише факти з’єднання, а й зміст аудіо- та відеопереговорів і листування користувачів у російських соціальних мережах.

Таким чином, на офіційному рівні ФСБ Росії отримало не тільки доступ до акаунтів користувачів з Росії, але і усіх користувачів, що були зареєстровані в російських соціальних мережах.

Політичні причини заборони «ВКонтакте» та «Однокласники»

Російські соціальні мережі «ВКонтакте» та «Однокласники» в період 2014-2017 рр. стали одним з видів інформаційної зброї Росії проти України.

24 листопада 2013 року в соціальній мережі «ВКонтакте» була створена перша і найбільша пропагандистська антиукраїнська спільнота – «Антимайдан». Саме у ній з’являлися перші фейки про події, що відбувалися на Майдані під час Революції Гідності у 2013-2014 рр. Пізніше саме на цю спільноту посилалися російські ЗМІ у своїх пропагандистських повідомленнях. Важливою особливістю інформаційних повідомлень у цій спільноті було те, що вони штучно формували образ «повстанців», звичайного народного руху, який не хотів визнавати легітимними дії, що відбувалися на Майдані під час Революції Гідності.

8 березня 2014 року була створена друга пропагандистсько-сепаратистська спільнота «Новороссия», мета якої була мобілізувати проросійськи налаштоване населення проти України. Різниця в контенті зі спільнотою «Антимайдан» полягала в тому, що спільнота «Новороссия» закликала не тільки боротися проти України, але і створити свою незалежну республіку.

З часом в соціальних мережах «ВКонтакте» та «Однокласники» починало з’являтися все більше пропагандистсько-сепаратистських спільнот, проте всі вони в більшості випадків посилалися саме на ці дві.

Яскравим проявом підтримки Росією таких спільнот стало те, що адміністрація  соціальних мереж не забороняла їх попри часті звернення користувачів з проханням заблокувати ці сторінки, оскільки вони несуть дезінформацію та розпалюють ворожнечу.

25 травня 2017 року, через 10 днів після початку блокування російських соціальних мереж, Голова СБУ Василь Грицак повідомив, що в російських соціальних мережах нарахували близько 800 груп антиукраїнської спрямованості. При цьому, за його словами, адміністратори соціальних мереж «Однокласники» і «ВКонтакте» не реагували на відповідні звернення[7].

Станом на 2020 рік в російських соціальних мережах функціонують не тільки ці спільноти, але й офіційні представництва органів так званих «ДНР/ЛНР». Саме для них російські соціальні мережі «ВКонтакте» та «Однокласники» є основними майданчиками для розповсюдження інформації про свою діяльність та розповсюдження фейкової інформації.

Політичні причини заборони «ВКонтакте» та «Однокласники»

Основні економічні причини заборони російських соціальних мереж були пов’язані з продажем реклами. Справа в тому, що гроші за розміщення реклами на ресурсах соціальних мереж йшли до Росії. Зі свого боку, росіяни могли не тільки контролювати рекламу на території України, але і запускати власну, через що Україна зазнавала не тільки економічних, але і політичних збитків.

Цікавим фактом є те, що під час парламентських виборів у 2014 році користувачі «ВКонтакте» та «Однокласники» могли бачити політичну рекламу проросійських кандидатів, попри те, що на офіційній сторінці рекламного кабінету «ВКонтакте» зазначено, що реклама політичного та агітаційного характеру за певного кандидата чи партію не допускається.

Висновки

Російська пропаганда активно використовує соціальні мережі. Саме через них вони розповсюджують свої фейки та дезінформацію стосовно України.

У зв’язку з прийнятими антитерористичними законами на території РФ, данні українських користувачів використовуються російськими спецслужбами.

Заборона «ВКонтакте» та «Однокласників» на території України значно вплинула на кількість відвідувань цих сайтів. Станом на вересень 2018 року в Україні є дві найпопулярніші соціальні мережі: Facebook (53,11%) та Instagram (16,79%). Фейсбук має понад 11 млн активних користувачів в Україні[8]. «ВКонтакте» займає 6 позицію та має 2,94% користувачів.

Станом на травень 2020 року, за даними сайту «statcounter», перше місце за кількістю відвідувачів займає Фейсбук, який має 41,54%  активних користувачів, тимчасом як соціальна мережа «ВКонтакте» займає 6-у позицію у рейтингу та має 1,72% користувачів, що є в 13 разів менше, ніж у 2014 році, коли «ВКонтакте» займало 2-у позицію та мало 22,51% користувачів. Тож ми бачимо, що українські користувачі соціальних мереж перейшли на нові платформи.

Сьогодні Служба Безпеки України пропонує продовжити заборону російських соціальних мереж ще на 3 роки. Голова СБУ Іван Баканов зазначив: «Фейки в країнах сталої демократії прирівняні до зброї масового знищення. Проти України триває гібридна війна, і ми продовжуємо протистояти інформаційним атакам з боку РФ. Тому в продовженні санкцій є сенс: цим ми захистимо наших громадян від фейків і маніпуляцій, а відповідно – збережемо безпеку держави в цілому»[9].

Протягом 2017-2020 років СБУ було зафіксовано тисячі випадків розміщення деструктивного контенту на платформах «Однокласники» і «ВКонтакте». З початку введення санкцій слідчими було зареєстровано майже 100 кримінальних проваджень стосовно власників та адміністраторів антиукраїнських спільнот у цих соціальних мережах.

За оцінками кіберфахівців, приблизно 70% деструктивних матеріалів про Україну просуваються саме з інформаційного простору РФ, зокрема із вказаних соціальних мереж. Саме тому продовження цих санкцій допоможе зменшити можливість провокаційних дій Росії проти України.

[1] Mail.Ru Group. Заявление Mail.Ru Group об ограничении работы на территории Украины [Електронний ресурс] / Mail.Ru Group // https://corp.mail.ru/ru/press/releases/9976. – 2017.

[2] Там само.

[3] Как изменилась статистика социальных сетей в украине до 2018? [Електронний ресурс]. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://marketer.ua/social-network-of-ukraine-how-did-the-statistics-change-until-2018

[4] Офіційна сторінка Павла Дурова в соціальній мережі «ВКонтакте» [Електронний ресурс]. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://vk.com/durov?w=wall1_45621.

[5] Радіо Свобода. ФСБ хоче знати більше [Електронний ресурс] / Радіо Свобода. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: https://www.radiosvoboda.org/a/25474658.html

[6] Путін підписав “пакет Ярової”, який посилює антитерористичне законодавство в Росії [Електронний ресурс]. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://ua.112.ua/statji/stattia-za-nedonosytelstvo-strok-za-dopomohu-nelehalam-zberihannia-lystuvannia-za-shcho-proholosuvala-derzhduma-rf-320730.html.

[7] СБУ виявила в “Одноклассниках” та “ВКонтакте” близько 800 антиукраїнських груп [Електронний ресурс]. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2234953-sbu-viavila-v-odnoklassnikah-ta-vkontakte-blizko-800-antiukrainskih-grup.html.

[8] Как изменилась статистика социальных сетей в украине до 2018? [Електронний ресурс]. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://marketer.ua/social-network-of-ukraine-how-did-the-statistics-change-until-2018

[9] Голова СБУ пропонує продовжити заборону російських соцмереж ще на 3 роки [Електронний ресурс]. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://ssu.gov.ua/ua/news/1/category/21/view/7432#.DIJYTSWS.dpbs.