В обговоренні взяли участь Сергій Данілов (Центр близькосхідних досліджень), Олександр Павліченко (Українська Гельсінська спілка з прав людини), Петро Бурковський (Фонд “Демократичні Ініціативи”), Максим Яковлєв та Анна Осипчук.
Серед викликів, які постають практично одразу після деокупації територій, експерти назвали:
“Прокляття гуманітарки”. Хаотична роздача безкоштовної допомоги сприяє конфліктам всередині громад за цей ресурс. Крім того, це призводить до того, що люди припиняють покладатися на власні сили та працювати, натомість очікуючи гуманітарної допомоги.
Наприклад, є випадки, коли деякі мешканці сіл припиняють обробку своїх городів, бо розраховують отримати продукти як гуманітарку.
Кадровий дефіцит. У звільнених населених пунктах вже зараз відчутна нестача кадрів: вчителів, лікарів та управлінців. Із розширенням контрольованої нами території ця проблема стане ще актуальнішою, бо навіть всередині України недостатньо людей, щоб задовольнити наші потреби.
Молодіжна політика. На відміну від України, росіяни активно ведуть роботу з дітьми та молоддю, організовуючи поїздки та екскурсії, майстер-класи і конкурси та різні молодіжні проєкти. Такий підкуп впливає на дітей та молодь, що у майбутньому збільшує потенційні можливості використання їх як агентів країни-агресора.
Притягнення до відповідальності колаборантів. Захопити найважливіших колаборантів, швидше за все, не вдасться, оскільки росіяни евакуюють їх при відступі. Залишаться менш важливі та так звані “сірі колаборанти” – ті, хто не підпадає під статтю, але місцеві мешканці вважають їх колаборантами.
Відкритим є питання: що робити з такими особами. Адже притягнути до відповідальності за законом їх важко, але водночас якщо вони залишаться, траплятимуться випадки самосуду.
«Дерашизація» та спеціальний правовий режим. Тривале перебування наших громадян в окупаційному інформаційному та ідеологічному полі зумовлює необхідність проведення заходів з “дерашизації” на територіях, що були звільнені від окупації.
З цим тісно повʼязано питання встановлення особливого правового режиму на територіях, окупованих з 2014 року, який, імовірно, обмежуватиме окремі демократичні практики та процедури. Зокрема, можливо буде потреба відкласти вибори у цих районах.