Питанням «русского мира» на сьогодні займається не така велика кількість науковців та аналітиків, яка мала б, зважаючи на колосальний вплив «русского мира» на Україну та її громадян. Саме через це Школа політичної аналітики НаУКМА розпочинає серію публікацій, присвячених концепції «русского мира», її основних характеристик та маркерів, механізмів поширення, що має на меті допомогти державі протидіяти впливу цієї моделі, яка вже була успішно використана Росією для анексії Криму та окупації Донбасу.
Певний час концепт «русский мир» використовувався лише як теоретична доктрина, і вперше він був введений до суспільно-політичного дискурсу в 2006-2007 рр. Володимиром Путіним під час його виступів до співвітчизників, що проживають за кордоном. Російський президент наголошував на їхній культурній, мовній та цивілізаційній єдності з Росією. Наступні п’ять років використання концепту «русский мир» політичними елітами дещо зменшилось; він став прерогативою РПЦ, але це також можна трактувати як культурне, а радше релігійне пропагування задля подальшого введення «русского мира» як ідеології РФ. У 2010 році починаються метаморфози «русского мира» від доктрини до політичного курсу, який можна було використовувати, щоб вигравати у політичній боротьбі всередині РФ.
З 2010 року «русский мир» починає використовуватись у якості ідеології влади, задля посилення її легітимності та здобуття перемоги в політичній боротьбі. На сьогодні під «русским миром» розуміється певна спільнота людей (як деякі дослідники називають «цивілізація»), яка існує завдяки наявності певних міфологем, що їх поділяють учасники цієї спільноти. Серед них: російська мова та культура, спільна історична пам’ять та цінності, лояльність до сучасної Російської Федерації та православ’я. Також концепт «русский мир» використовується для посилання на політики Російської Федерації у країнах ближнього зарубіжжя, що є важливим для нас, оскільки Україна входить до переліку цих держав.