Школа політичної аналітики провела презентацію результатів ІІІ хвилі загальнонаціонального репрезентативного опитування щодо соціальної згуртованості, рівня довіри, політик і заходів з реінтеграції окупованих територій, відновлення справедливості та ставлення до мешканців тимчасово окупованих територій Сходу і Півдня України.
Опитування проводилось на замовлення ШПА дослідницькою агенцією Info Sapiens з 21 вересня 2024 року по 10 жовтня 2024 року.
Опитування є репрезентативним для дорослого населення України (крім тимчасово окупованих територій) і проводилось на основі випадкової вибірки мобільних телефонів методом САТІ. Похибка не перевищує 2,2 %.
Ключові результати:
Ставлення до співгромадян
Більшість українців ставиться позитивно до внутрішньо переміщених осіб – 63 %, ще 32 % мають нейтральне ставлення. Натомість до тих, хто виїхав за кордон після початку повномасштабної війни і зараз там знаходяться переважає нейтральне ставлення (54 %), і менше третини ставляться позитивно (29 %). Майже таке саме ставлення є й до тих, хто проживає на територіях, окупованих у 2022 році: нейтрально ставляться 54 %, а позитивно – 27 %. Дещо гіршим є ставлення до мешканців територій, окупованих з 2014 року – 53 % ставляться нейтрально, але тільки 17 % – позитивно.
Відновлення самоврядування після деокупації
Відповіді на питання щодо термінів та формату відновлення самоврядування після деокупації відрізняються, залежно від того, про які тимчасово окуповані території йдеться. Щодо територій, окупованих з 2014 року найбільш популярною є відповідь «через 5 років після деокупації, до цього мають діяти військово–цивільні адміністрації» (42 %). Водночас, для територій, окупованих у 2022 році більшість вибирає опцію «одразу після деокупації в повному обсязі» (46 %).
Право обирати та бути обраним
Більшість (66 %) українців проти обмеження права голосувати на президентських та парламентських виборах для жителів територій, окупованих у 2014 року. Проте, так само більшість (55 %) вважає, що їхнє право бути обраними (балотуватись) до Верховної Ради України слід обмежити на певний термін.
Режим окупації як загроза
Абсолютна більшість (83 %) українців переконані, що режим окупації сам по собі несе загрозу всім тим, хто живе на тимчасово окупованих територіях: 69 % повністю згодні з цим, 14 % – переважно згодні.
Реінтеграція людей, а не територій
Абсолютна більшість (88 %) відповіли, що особисто для них важливо повернути не лише окуповані території, але й людей, які там зараз проживають (при цьому 60 % – повністю згодні з цим).
«Це твердження є таким, з яким погоджуються громадяни України. На мою думку, це посилює наші переговорні позиції, що ми не міняємо території, а хочемо повернути окуповані території, бо на них наші співгромадяни», – відзначив старший аналітик ШПА НаУКМА Антон Суслов.
Ба більше, для 91 % важливо, щоб українські політики й чиновники пам’ятали про людей на тимчасово окупованих територіях.
Визначення колабораційної діяльності
Для більшості населення (55 %) колабораційна діяльність має достатньо широке визначення, а саме: робота на ворога, інформування ворога, продаж чи передача ворогу товарів, транспорту, продуктів чи інших ресурсів, а також приятельські, дружні або сексуальні стосунки з ворогом.
Відновлення справедливості
Більшість українців (63 %) впевнені, що на звільнених територіях громада не має права на акти самосуду щодо тих, хто підтримував Росію (словами або діями) – 51 % категорично проти самосуду, а ще 12 % – переважно проти. Більше того, на питання щодо прийнятності самосуду щодо тих, хто допомагали Росії у здійсненні агресії та окупації, відповіді були суголосними: 57 % вважають самосуд неприйнятним. Тож бачимо, що саме від уповноважених структур (влада, правоохоронні органи) українці очікують відновлення справедливості та притягнення до відповідальності тих, хто допомагали ворогу. Абсолютна більшість – 78 % – впевнені, що у притягненні до відповідальності має застосовуватись індивідуальний підхід.
«Індивідуальний підхід — це лейтмотив розмови про притягнення до відповідальності і відновлення справедливості. На всіх фокус-групах ми чуємо, що потрібно кожну справу окремо розглядатися і не треба всіх рівняти під одну гребінку», – зауважила наукова директорка ШПА НаУКМА Анна Осипчук.
Відповідно, 71 % вважають правильним враховувати, чи була людина примусово мобілізована до збройних формувань ворога, при встановленні її відповідальності.
Люстраційні заходи
Респонденти демонструють відмінний підхід у притягненні до відповідальності та люстрації працівників поліції (поліцейських) та ДСНС (рятувальників), які працювали на тимчасово окупованих територіях. Щодо поліцейських більшість (59 %) вибирає опцію «звільнити всіх без виключення», тоді як щодо рятувальників перевага (62 %) віддається варіанту «дозволити працювати, звільнити лише тих, хто має особисто нести кримінальну відповідальність за колабораціонізм».
Більше, ніж три чверті опитаних згодні з тим, що керівники середньо ланки окупаційних адміністрацій та тимчасово окупованих територіях мають бути звільнені та отримати заборону працювати на державній службі. Водночас, думки щодо люстрації керівників середньої ланки комунальних підприємств (водоканали, транспорт, електромережі) розділились – 37 % проти їх звільнення з посад, ще 27 % однаковою мірою згодні й не згодні, тоді як підтримують звільнення 34 %.
Щодо люстрації вчителів, які продовжили працювати в школах під час окупації – то більшість підтримують їх звільнення (щодо територій, окупованих у 2014 – 44 %, та у 2022 – 39 %). Ще вищою є підтримка звільнення вчителів історії, які працювали в школах на окупованих територіях: 57 %. Так само 55 % підтримує й притягнення до відповідальності після деокупації всіх працівників окупаційних ЗМІ, зокрема й рядових.
Результати опитування представляли:
Анна ОСИПЧУК – наукова директорка Школи політичної аналітики НаУКМА
Антон СУСЛОВ – старший аналітик Школи політичної аналітики НаУКМА
Ярослава ШАПОРДА – аналітикиня Школи політичної аналітики НаУКМА
Більше деталей можна дізнатися із запису презентації звіту «Соціальна згуртованість у деокупованих громадах Сходу та Півдня України».
Переглянути презентацію із заходу можна за покликанням.
За додатковою інформацією звертайтеся до Антона Суслова на пошту anton.suslov@ukma.edu.ua.
Ми створили цей матеріал як учасники об’єднання «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
