Розуміння потреб жителів деокупованих громад є критично важливим для їхнього ефективного повернення до культурного, інформаційного та правового поля України. З метою відстеження наявних потреб мешканців звільнених територій Школа політичної аналітики НаУКМА постійно проводить польові дослідження в регіонах.
19 серпня ШПА НаУКМА презентувала звіт «Соціальна згуртованість у деокупованих громадах Сходу та Півдня України». Звіт був написаний за результатами п’ятнадцяти фокус-групових дискусій, проведених у квітні 2024 року в деокупованих громадах Херсонської, Харківської та Миколаївської областей.
Під час заходу були висвітлені наступні питання:
1. Ключові потреби мешканців деокупованих громад
Безпека та відновлення критичної інфраструктури залишаються серед основних потреб мешканців деокупованих громад. «Небезпека є однією з причин, чому люди не повертаються на звільнені території», — додала аналітикиня ШПА НаУКМА Ярослава Шапорда. Так, наприклад, у Великоолександрівський громаді немає жодного укриття. Крім того, важливою є освітня інфраструктура, оскільки її відновлення дає можливість людям з дітьми знайти роботу з повною зайнятістю. Варто відзначити, що учасники безпосередньо згадували про потребу в психологічній підтримці як для дорослих, так і для дітей.
2. Оцінка підтримки з боку органів державної влади
На думку більшості учасників фокус-груп, місцева влада достатньою мірою реагує на їхні запити (за винятком м. Херсон). Позитивно оцінюються зусилля влади щодо відновлення критичної інфраструктури та підтримки роботи комунальних підприємств. Наукова директорка ШПА НаУКМА Анна Осипчук відзначила: «Учасники позитивно оцінювали оперативне відновлення інфраструктури: освітньої (хоча поряд люди говорять про її нестачу), медичної (так само люди паралельно говорять про нестачу спеціалістів, особливо профільних), житлових фондів». Учасники також скаржилися на надмірну бюрократію та на відновлення не всього спектру послуг, які були доступні до окупації.
3. Запит на справедливість
Перш за все, учасники наполягали на індивідуальному підході у справах, що стосуються люстрації чи колабораціонізму.
Колабораціонізм учасники визначили як допомогу та сприяння окупантам у широкому сенсі. Ставлення до тих, кого визначають як колаборантів, негативне. Учасники не вважають колаборантами тих, хто працював над підтримкою критичної інфраструктури в громадах, наприклад, електриків тощо.
Респонденти наполягали на тому, що важливо домогтися справедливого покарання для тих, хто співпрацював з окупантами. Вони зазначали, що не бачать справи про притягнення до відповідальності колаборантів у ЗМІ або у своїх громадах. Загалом, люди вважають за краще залишити питання відновлення справедливості державним органам і в цілому довіряють українському законодавству в цьому питанні. Учасники говорили про те, що мешканці не повинні брати правосуддя у свої руки. Однак такі покарання, як конфіскація майна та депортація, згадувалися як можливі альтернативи ув’язненню.
«З іншого боку є фактори, які підвищують імовірність самосуду в деокупованих громадах. Одним з них є бездіяльність правоохоронних органів… », — відмітив аналітик ШПА НаУКМА Владислав Урубков.
Люди розрізняють різні категорії тих, хто працював у державному секторі під час окупації. Лікарі разом з медичним персоналом та працівники критичної інфраструктури не повинні підпадати під люстрацію, якщо мова не йде про управлінців вищої ланки. Працівники окупаційних адміністрацій (державні службовці, чиновники) підлягають люстрації. Також важливим є питання швидкості проведення люстрації. Щодо люстрації вчителів думки розділилися. Всі погодилися, що шкільне керівництво має бути люстроване.
Щодо тих громадян України, які були мобілізовані до російської армії з тимчасово окупованих територій, було також запропоновано здійснювати індивідуальний підхід. Негативне ставлення маркувало їх як колаборантів і зрадників, що ґрунтувалося на сприйнятті такого кроку як добровільного, зумовленого ідеологією чи матеріальною вигодою, або негативному досвіді перебування в окупації. Нейтральне ставлення пов’язане з примусовою мобілізацією.
4. Ставлення до мешканців територій, окупованих з 2014 року
Перш за все, учасники наголошували на необхідності розрізняти людей, не узагальнювати і не ставитися до всіх мешканців окупованих з 2014 року територій як до єдиного цілого, а також враховувати індивідуальний вибір і вчинки. На ставлення учасників до мешканців ТОТ впливають три фактори:
- політичні погляди мешканців ТОТ;
- особистий досвід учасників дослідження під час окупації;
- їхні особисті контакти на ТОТ.
Особистий досвід під час окупації не має однозначного впливу на думку учасників дискусій: одні учасники, хто стикався з мешканцями ТОТ, які служили в російській армії, ставляться до них негативно, для інших переживання подібних умов та подій викликало емпатію до тих, хто перебуває під окупацією з 2014 року.
Щодо обмеження виборчих прав думки учасників фокус-груп розділилися. Одні посилалися на Конституцію, яка забороняє обмеження виборчих прав, однак інші стверджували, що такі обмеження мають стосуватися тих, хто співпрацював під час окупації.
5. Ефективність російської пропаганди
Учасники оцінили вплив російської пропаганди на Херсонську та Харківську області по-різному: слабкий у Херсонській області та все ще досить сильний у Харківській області.
«Люди так само відмічали, що потрапили в інформаційну ізоляцію: глушили зв’язок або пропала електроенергія і люди не могли отримати доступ до інтернету та телебачення. =… Панувала така думка: “Хто сильно хотів, міг знайти доступ до інформації”. У той же час, окупанти роздавали листівки, газети, різні друковані матеріали, але люди скептично до них ставилися», — підкреслив старший аналітик ШПА НаУКМА Олег Сабура.
Більше деталей можна дізнатися із запису презентації звіту «Соціальна згуртованість у деокупованих громадах Сходу та Півдня України».
Переглянути презентацію із заходу можна за покликанням.
За додатковою інформацією звертайтеся до Антона Суслова на пошту anton.suslov@ukma.edu.ua.
Результати опитування представляли:
- Анна Осипчук — наукова директорка ШПА НаУКМА;
- Антон Суслов — старший аналітик ШПА НаУКМА;
- Олег Сабура — старший аналітик ШПА НаУКМА;
- Владислав Урубков — аналітик ШПА НаУКМА;
- Ярослава Шапорда — аналітикиня ШПА НаУКМА.
Дослідження проведено ГО «Школа політичної аналітики» за підтримки Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст цієї публікації є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.
Ми створили цей матеріал як учасник об’єднання «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
