Адреса
м. Київ, вул. Волоська 12/4, 7 корпус НаУКМА, ауд. 409 (4 поверх)
Відповімо на ваші питання
Слідкуйте за новинами
Менше російського контенту, більше боротьби за територію: як українці відповідають на питання про ТОТ

Менше російського контенту, більше боротьби за територію: як українці відповідають на питання про ТОТ

2 вересня Школа політичної аналітики представила результати опитування громадської думки «Телевізор проти автомата: Крим, Донбас і російське телебачення», яке містило відповіді на ряд болючих питань, пов’язаних з реінтеграцією тимчасово окупованих територій України.

Графічні дані

Відеозапис презентації

Телебачення

Вже восьмий рік Україна веде активну боротьбу не лише за власну територію, але і за свідомість людей. Споживання медіаконтенту, зокрема на телебаченні, є одним із найзапекліших «полів бою» за серця і розум наших громадян.

Питання прийнятності перегляду російських розважальних програм за останні пів року зазнало позитивних змін: кількість тих, хто вважає неприпустимим перегляд російських програм, збільшилась на 10% і тепер складає 39,9% опитаних. Ставлення до споживання інформації про події в Україні з російських ЗМІ також стало більш негативним. Втім, попри певну абсурдність питання, і досі ¼ наших громадян вважають, що отримувати новини про Україну з іноземного джерела є нормальним.

Наступні два питання показують брак консенсусу у суспільстві. Зокрема, такими є питання про доцільність заборони виступу російських артистів та показу російських фільмів і серіалів, знятих після 2014 року. Тут думки українців розділились на два умовні табори: майже по 40% підтримки отримали як відповіді «за», так і «проти».

«Такі результати також показують, що в українському суспільстві, напевно на жаль, поки не склався однозначний консенсус щодо цього питання. Що більше, наразі ми маємо два рівнозначних табори. Це є, як мінімум, причиною задуматись: чи ми – в першу чергу українська держава і громадянське суспільство, яке підтримує подібні ініціативи, – формуємо цю публічну політику щодо культурних продуктів. Чи ми дійсно правильно транслюємо нашу позицію і доносимо її до пересічних громадян.»

аналітик ШПА НаУКМА Антон Суслов

Військовий сценарій

Попри неоднозначність позицій українців у певних культурних питаннях, тезу про необхідність боротись за власні території підтримало більшість опитаних. Майже 60% наших громадян переконані, що слід продовжувати боротьбу за окуповані території як Донецької та Луганської областей, так і Кримського півострову (58,6% та 58,8% відповідно).

На додаток, більшість українців вважає, що Україна має розробляти військовий сценарій повернення окупованих територій Донбасу та Криму (51,8% та дещо менше – 46,2% відповідно). І ці показники зросли у порівнянні з результатами опитування минулого року.

Цікавим є те, що підтримка такої ініціативи є меншою на Сході України, ніж в інших її регіонах.

«Можливо, що люди, які знаходяться безпосередньо поряд з військовими діями, є менш схильними бажати чи виступати за розробку військових сценаріїв. Тут може бути таке абсолютно логічне, емоційне пояснення цього.»

наукова директорка ШПА Анна Осипчук

Врешті-решт, ми запитали в українців, чи вони вірять в те, що Україна поверне контроль над тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей, а також над територією АР Крим та м. Севастополь протягом найближчих 5 років. І тут попри майже цілковиту схожість у відповідях щодо цих двох регіонів у попередніх питаннях, оптимістичність українців не є однаковою. Щодо Донбасу 38% опитаних вірять, що контроль над цими територіями буде повернуто (проти 30% незгодних). А от щодо Криму бачимо зворотну ситуацію – 44,3% не вірить у повернення контролю.

Аналітики зауважили, що ані вік, ані освіта, ні інші соціально-демографічні характеристики не були сильними чинниками впливу у відповідях. Водночас значущою була ідентифікація респондентів за мовою спілкування, релігією чи електоральними вподобаннями.

В Україні – війна, а на Сході – сепаратисти

Те, як ми називаємо речі – також у багатьох  аспектах визначає наше ставлення до подій. Тому ми запитали в українців, як вони називають те, що відбувається на непідконтрольних територіях. Великою мірою українське суспільство погоджується, що в Україні йде війна – так події назвало 57,3% опитаних. Друга за популярністю відповідь є уточненим варіантом першої – «Війна України з Росією». Попри те, що відповідь «громадянська війна, конфлікт», не була популярною – 2,7%, понад 40% цих респондентів готова проголосувати на виборах за Опозиційну платформу «За життя». Водночас жоден з тих, хто готовий проголосувати за партію «Європейська солідарність», не назвав так події на Донбасі.

Хто воює проти України на Донбасі – українцям загалом важко назвати. Проте найбільш популярним серед опитаних виявився термін «сепаратисти». Серед інших часто вживаних формулювань були «зрадники Батьківщини/України», «найманці» та інші.

«Деякі з наших опитаних не стримувались та використовували навіть лайку чи обсценну лексику. Але була і інша цікава категорія, які називали «заручниками ситуації» чи навіть позитивно відгукувались про тих, хто воює на українській території. Таких відповідей була незначна частина. І хоча при таких низьких частотах всередині робити аналіз важко, але такі люди в Україні є і це треба мати на увазі.»

директор ШПА НаУКМА Максим Яковлєв


Опитування проведено Info Sapiens на замовлення Школи політичної аналітики НаУКМА в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Польовий етап тривав з 6 по 27 липня 2021 року. Опитування проводилося в межах всеукраїнського Омнібусу Info Sapiens з донабором респондентів. Метод опитування 1000 особистих інтерв’ю вдома у респондента з використанням планшетів (САРІ) та 1000 телефонних інтерв’ю (САТІ). Вибірка репрезентативна населенню даної вікової групи за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном проживання відповідно до даних Державної служби статистики України станом на 1.01.2019. З дослідження вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилося тільки на територіях, що контролюються Україною. Максимальна теоретична похибка не перевищує 2,2%.