“Кремлеботи”, “російські тролі”, “ольгінські тролі” – ці та інші назви міцно закріпилися за фейковими акаунтами у соціальних мережах, що здійснюють російську пропаганду на просторах інтернету. На перший погляд, вони мало відрізняються від реальних людей, такої собі “диванної сотні росіян”, проте насправді “кремлеботи” є зброєю в гібридній війні: впливають на суспільну думку, втручаються у хід виборів, підтримують сепаратистські референдуми, поширюють ідеї “руського миру”, та зводять нанівець невигідні Кремлю дискусії – як опозиційні, так і провладній.
Кілька офісів, сотні працівників у дві зміни – все це заради просування провладних ідей і створення хибного враження про події у користувачів соціальних мереж. Незважаючи на секретність діяльності «фабрик тролів», інформація про них потроху стає доступною. За словами Людмили Савчук, колишньої співробітниці однієї з таких «фабрик», зареєстрованої як ТОВ «Інтернет-дослідження» у Санкт-Петербурзі, всі працівники підписують документ «про нерозголошення», а особлива увага «тролів» прикута до України.
«Дискредитувати Україну і просто негативно висловлюватись про українців, просто тому що вони українці – справа рук тролів», – Людмила Савчук виданню «Новое время».
Ще один екс-співробітник «фабрики тролів» Віталій Беспалов, як передає BBC Україна з посиланням на NBC, повідомив, що заробітна плата «рядового троля» становила від 1300 до 2000 доларів у місяць, а основною метою діяльності агентства є поширення дезінформації про події у світі, зокрема в Україні та США.
“Кремлеботи” у референдумі про незалежність Каталонії 2017 року
Російський слід у Каталонському референдумі знайшов вчений університету Джорджа Вашингтона (США) Хав’єр Лісако, про що дослідник розповів іспанському виданню “El Pais“. Проаналізувавши більше 5 мільйонів публікацій у Twitter, вчений пов’язав російські ресурси “RT” та “Sputnik” з “армією” фейкових акаунтів, що займались дискредитацією Іспанії та розхитуванням ситуації в Європі. Хав’єр підкреслює скоординованість цих акаунтів у поширенні контенту, продукованого “RT” та “Sputnik”.
Міністр МЗС Іспанії Альфонсо Датіс підтвердив інформацію про втручання у Каталонський референдум з території Росії. Так, за його словами, до, під час та після референдуму іспанська влада фіксувала інтернет-контент політичного спрямування, що надходив з серверів, розташованих на території Росії, та чи має він зв’язок саме з російським урядом – з’ясовуватиме слідство. Також акаунти займались поширенням недостовірної інформації, хибних соціологічних опитувань, викривленням фактів – повідомляє ТРК “Україна” з посиланням на іспанські ЗМІ.
Російські “тролі” й надалі діють у сепаратистському інформаційному інтернет-просторі, підбурюючи каталонців до відокремлення. Так, акаунт у Твіттері “Pau Claris” поширює понад 50 публікацій сепаратистського змісту щодня. Наразі, діяльність “тролів” зосереджена на висвітленні діяльності лідерів сепаратистського руху, створенні ілюзії утисків каталонської мови в Іспанії, звільненні “політв’язнів” – ув’язнених сепаратистів та поширенні сепаратистського контенту.
“Тролі” & Brexit
Університет Свонсі разом з Каліфорнійським університетом досліджували вплив “кремлеботів” на перебіг волевиявлення населення Великої Британії щодо виходу з ЄС. Науковці проаналізували 28.6 млн. твітів з хештегом “Brexit”, у період з 24 травня 2016 р. по 17 серпня 2016 р., і дійшли висновку, що близько 20% усіх публікацій були зроблені “ботами”. Дослідники зазначають, що сама тема Brexit має підвищений інтерес з боку користувачів соціальних мереж. Самі ж “боти” поширювали інформацію як “за”, так і “проти” виходу з ЄС, проте більший відгук на публікації “ботів” демонстрували саме прихильники виходу з ЄС. За словами професора Талавера, випадок онлайн-обговорень щодо Brexit лише підтверджує наявність ефекту “ехо-камери” (Echo Chamber): користувачі охоче сприймають фейкові повідомлення, якщо інформація має те забарвлення, яке вони поділяють. “Боти” таким чином, підсилювали протиріччя між сторонам та віддаляли їх від прийняття консенсусу.
Незважаючи на повідомлення у “The Times” про вплив на Brexit 150 000 російських фейкових акаунтів (з посиланням на згадане вище дослідження університету Свонсі та Каліфорнійського університету), автору статті знайти підтвердження саме цієї цифри не вдалося.
Водночас, прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей звинуватила Росію у поширенні неправдивих новин з метою провокування ворожнечі всередині Заходу:
“Росія використовує інформацію як зброю. Її державні ЗМІ публікують фейкові новини та фотографії, що були зроблені за допомогою фоторедакторів, заради однієї мети – спровокувати суперечки на Заході та послабити нас. В мене є зрозуміле послання до Росії, ми розуміємо, чого ви прагнете, але у вас нічого не вийде, тому що ви недооцінюєте стійкість наших демократій“, – Тереза Мей, BBC news.
Наразі “боти” зосередилися на актуалізації мігрантської кризи та неспроможності ЄС її подолати, критиці шотландського руху проти виходу з ЄС, дискредитації інституцій ЄС, поширення контенту, що має на меті підтримку результатів референдуму. Водночас, деякі публікації мають яскраво виражене антинімецьке забарвлення.
Хоча методи діяльності, цілі і мета “ботів” у соціальних мережах під час Brexit схожі з тими, які мали місце під час каталонського референдуму і президентських виборів у США (порівняльні дані наведені у таблиці про дії, мету та цілі діяльності “тролів” і “ботів” ), досліджень, що встановлювали б причетність саме Росії до них, автору статті знайти не вдалося.
Як російські “тролі” Трампу допомагали та як фейкові акаунти розганяють “зраду” в Україні
Знайшли російські “вуха” і в останніх президентських виборах у США. У спільній доповіді CIA, FBI, NSA розвідники підтвердили втручання Москви у перебіг виборів, а також назвали методи та осередки здійснення російської пропаганди у США. Головним “рупором” кремлівської пропаганди названі інформаційні агентства RT та Sputnik. Саме “тролі” під контролем RT та агентства “Інтернет-дослідження” поширювали дискредитуючу інформацію про Клінтон та публікації на користь Трампа. Головна мета втручання у вибори, і дій “тролів” зокрема, полягала у дестабілізації внутрішньої ситуації у США та підриві ліберально-демократичного ладу загалом, бо саме його Путін вважає загрозою власному режиму. Згодом з метою підтвердження попередніх висновків американська розвідка підготувала ще один звіт, який був схвалений Сенатом. У новій доповіді зусилля Москви у розпаленні розбрату та втручанні у вибори охарактеризовано як значно більші, аніж вважалося дотепер, а відповідальність за втручання у вибори несе особисто Путін.
Дії, мета та цілі фейкових акаунтів та автоматизованих інформаційних агентів у подіях ЄС та США.
| Подія | Дії “тролів” /ботів | Мета тактична | Мета стратегічна |
| Каталонский референдум | Поширення сепаратистського контенту, “фейкових” новин, соц. опитувань , викривлення фактів | Підтримка сепаратистського референдуму у Каталонії | Дискредитація Іспанії, послаблення ЄС, створення зони нестабільності на території ЄС |
| Brexit | Поширення контенту що висміює противників виходу з ЄС та їх аргументів, поширення антинімецьких матеріалів, поширення публікацій що дискредитують інститути ЄС у не здатності вирішувати нагальні проблеми, наприклад, мігрантської кризи, поширення контенту “за” та “проти” виходу з ЄС | Підтримка обох сторін з метою ускладнення знаходження консенсусу та загострення протиріч | Послаблення ЄС шляхом виходу з нього Великої Британії , дестабілізація ситуації всередині країни. |
| Президентські вибори у США 2016 р. | Поширення контенту на користь Трампа і компрометуючої інформації щодо Клінтон. | Провокація мітингів, сутичок, прихід до влади Трампа. | Дестабілізація ситуації у США, послаблення позицій США у зовнішній політиці. Зниження потужності ліберально-демократичної системи очолюваної США |
Російська пропаганда за кордоном в цілому і у соціальних мережах зокрема, керується римським афоризмом “розділяй та володарюй”. Провокація загострення протиріч, інформаційна і фінансова підтримка конфліктів на території західних демократій стали можливими завдяки використанню армії фейкових акаунтів та неготовності цивілізованих країн до інформаційної війни у соціальних мережах.
Підтримкою сепаратистського референдуму у Каталонії Росія намагалася послабити ЄС. Не слід забувати і про масштабну активність “ботів” у перебігу Brexit, що за характером дій схожа з діяльністю російських “тролів”, задіяних в інших епізодах. Ця “акція” об’єктивно також мала на меті послаблення ЄС.
Очевидно, що Росія й надалі буде робити все можливе заради розколу Європейського Союзу. Кінцева мета – отримати замість одного сильного політичного суб’єкта багато слабших, з якими легше “домовитись”, на яких простіше тиснути, а також створити на їх території зони хаосу і нестабільності.
За тим самим принципом “розділяй та володарюй” російська пропаганда в особі “тролів” діяла під час президентських виборів у США. Її мета полягала саме у провокуванні хаосу з подальшою дестабілізаціє ситуації у всій країні. Зосередивши США на внутрішніх проблемах, Росія бажала послабити їхній вплив у світі та, розв’язавши таким чином собі “руки”, посилити власну роль на геополітичній арені.
“Армія тролів” напередодні українських виборів
Що чекати Україні від російської пропаганди у соціальних мережах надалі? Російська інформаційна війна проти України разом з військовою агресією тривають з 2014 року. Разом з тим, напередодні президентських виборів можна очікувати, що Росія застосовуватиме широкий спектр засобів впливу у соціальних мережах, подібних до застосованих під час виборів у США, Каталонського референдуму та Brexit . Це може бути у вигляді: поширення фейковими акаунтами контенту щодо підтримки одного або декількох кандидатів, фінансування політичної реклами у соціальних мережах, поширення неправдивої/компрометуючої інформації щодо інших кандидатів, поширення фейкових соціологічних опитувань, фейкових новин, контенту, що має на меті спровокувати невдоволення населення та підбурити його до акцій протесту, створення і поширення контенту з закликами до силового вирішення питання, спрямованого як на проросійську, так і на проукраїнську аудиторію. ( Навіщо – у таблиці можливих дій, мети та цілей “тролів” і “ботів” у президентській кампанії 2019 року в Україні)
Протидіяти впливу в Україні російських “фабрик тролів” мають в першу чергу державні інститути. Насамперед, через створення єдиного центру протидії російської пропаганди у соціальних мережах, що об’єднав би урядові і громадські організації. Наступний крок полягає у широкому інформуванні користувачів соціальних мереж щодо інформаційної “гігієни”, методології виявлення та ідентифікації російських тролів. Також доцільним було б створення єдиного обліку ідентифікованих “кремблеботів” та спеціальних програм і додатків, які б допомагали ідентифікувати “тролів” серед користувачів. Активна співпраця з менеджментом самих соціальних мереж у площині протидії “тролям” сприятиме їх швидкому блокуванні. Один з найважливіших інструментів у боротьбі з діяльністю Росії у соціальних мережах є активна контрпропаганда на державному рівні.
Можливі дії “тролів” і “ботів” у президентських виборах в Україні 2019 року.
| Подія | Дії “тролів”/ботів | Мета тактична | Мета стратегічна |
| Президентські вибори 2019 року в Україні | Поширення контенту на підтримку одного/декількох кандидатів та компрометуючого на інших, поширення “фейкових” новин, соціологічних опитувань, викривлення фактів, поширення контенту, що провокує на силове протистояння між сторонами | Дестабілізація ситуації в країні, провокування силового протистояння між сторонам, прихід до влади проросійських сил | Повернення України у зону впливу РФ, нейтральний міжнародний статус, особливий статус для Донбасу |
Українські користувачі віддають перевагу соціальній мережі Фейсбук, передає “etcetera” з посиланням на дослідження NDI. 38% респондентів відповіли, що користуються саме цією соціальною мережею. Наступними після Фейсбуку йдуть Вконтакте – 20%, Інстаграм – 19%, Однокласники – 16% і Твітер – 10%. Саме на цих соціальних мережах зосередяться кремлівські пропагандисти. На думку політолога Олексія Мінакова, озвучену у інтерв’ю журналістам каналу 24, на відміну від більш сприятливої до російської пропаганди проросійської частини населення, щодо проукраїнської застосовуються більш витончені методи “переконання”. Наприклад, маскування “тролів” під проукраїнськи налаштованих користувачів та поширення дестабілізуючого контенту. За дослідженнями ГО “Оберіг”, пропагандисти у соціальних мережах створюють сторінки, наповнюючи її нейтральним регіональним контентом. Здобуваючи значну кількість підписників, компенсуючи нестачу “ботами”, сторінки здобувають певний авторитет серед користувачів, згодом публікуючи провокативний контент. За даними ГО “Оберіг”, в групі “Моя Одеса” у мережі ВКонтакте був застосований саме такий метод з метою провокації ворожнечі та загострення протиріч між сторонами.
Застосування “тролів” в Україні, звичайно, виходить значно ширше за розпалювання ворожнечі у політичному просторі і вплив на вибори. Це як і створення загального песимістичного настрою (“Україна в НАТО і ЄС не потрібна, реформи невдалі, США і ЄС від нас відвернулися тощо), так і вплив на соціальні процеси, що не пов’язані з політикою. Так, в.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун у себе на сторінці в Фейсбук, посилаючись на дослідження американських вчених, повідомила про розпалювання ворожнечі навколо теми вакцинації за допомогою фейкових акаунтів.
Підсумовуючи, слід підкреслити значну інформаційну присутність Росії у внутрішньополітичних та суспільних процесах у ЄС та США. Наполегливість та методичність, з якою російська пропаганда за кордоном виконує зовнішньополітичні завдання керівництва країни, наводить на невтішні висновки, що Україна підпадала під інформаційні атаки “тролів” задовго до виявлених “кричущих” західних випадків. А що найгірше – тиск на Україну буде посилюватися. Особливої активізації “фабрик тролів” слід очікувати напередодні та під час президентських виборів в Україні. На жаль, про високий рівень готовності українських інститутів до протидії онлайн-атаці ворога говорити складно. Брак єдності та уваги на державному рівні до інформаційної війні у соціальних мережах позбавляє Україну інструментів для протистояння невидимому, подекуди непоміченому, але вкрай небезпечному для соціуму ворогу.
Олександр Фірст, волонтер Школи політичної аналітики, громадський активіст, м. Суми
Ілюстрація – Юлія Кульбако