Дослідження проводилося Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Школи політичної аналітики НаУКМА з 27 серпня по 23 вересня 2019 року в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. Польовий етап тривав з 8 по 20 вересня 2019 року. Опитування проводилося в 110 населених пунктах (PSU) у всіх областях України, окрім автономної республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюється Україною. В результаті польового етапу було зібрано 2035 анкет.
Для проведення опитування була розроблена стратифікована, чотириступенева випадкова вибірка, випадкова на кожному ступені. Вибірка репрезентативна для дорослого населення, яке постійно проживає на території України, не проходить військову службу і не перебуває у в’язницях або медичних закладах (лікарнях, медичних інтернатах).
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і за дизайн–ефекту 1.5) не перевищує: 3.3% для показників, близьких до 50%, 2.8% для показників, близьких до 25 або 75%, 2.0% для показників, близьких до 12 або 88%, 1.4% для показників, близьких до 5 або 95%, 0.7% для показників, близьких до 1 або 99%.
В межах опитування нас цікавили поширеність популістичних настроїв та ідей серед населення України: суспільної думки про роль народу в прийнятті державних рішень, ставлення до політиків і еліт. Так, ми запитували думку респондентів про те, чиї інтереси мають представляти та чиї де-факто представляють українські політики, наскільки поширеною є ідея про «непомильність народу». Були й питання про те, чи вважають люди прийнятним нехтувати встановленими процедурами ухвалення законів, якщо рішення підтримується суспільством. Також, ми цікавились очікуваннями українців щодо того яким має бути політик, аби йому довіряли та як має спілкуватись з виборцями.