Для аналізу було взято офіційні передвиборні програми, розміщені на сайті ЦВК, та політичні програми, опубліковані на партійних сайтах, таких партій: “Батьківщина”, “Голос”, “Європейська Солідарність”, “Опозиційна платформа – За життя”, “Сила і Честь”, “Слуга народу”, “Українська стратегія Гройсмана”. В разі якщо окреме питання не згадувалось у програмах, до аналізу бралась позиція, озвучена представником партії під час дискусій, організованих позапартійною ініціативою Виборча Рада UA.
Далі у тексті під словом “програма” мається на увазі передвиборча або політична програма партії, а під висловом “усі партії” слід розуміти лише ті партії, які було взято до аналізу.
П’ять з семи проаналізованих партій містять у своїх програмах пункти щодо зміцнення національної єдності. «ЄС», «СН», «СіЧ» обмежились загальними фразами про необхідність національної консолідації, проте дві партії спробували більш детально викласти свою позицію з цього питання. «Голос» вважає, що нові, сучасні культурні традиції здатні остаточно об’єднати українську націю. «ОПЗЖ», натомість, пропонує низку заходів, серед яких: введення мораторію на створення та розвиток проблем, що розколюють країну; надання пріоритетності питанням підвищення рівня життя, доходів, спільного управління країною як таких, що об’єднують країну; політика примирення та згоди.
У питанні мовної політики такі партії, як «Європейська Солідарність», «Слуга народу», «Батьківщина» висловлюють готовність підтримувати розвиток української мови, зокрема через державне фінансування («СН» та «Батьківщина») та фіскальних стимулів («СН»). Натомість, партія «ОПЗЖ» обіцяє «повернути громадянам України право говорити, спілкуватися, навчатися російською та мовами національних меншин», а також скасувати закон про мову (мається на увазі ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної»). В свою чергу, «ЄС» наголошує на тому, що влада повинна захищати право на мовне самовизначення усіх громадян.
Програми політичних партій також містять пропозиції щодо розвитку сфери культури. Партія «СН», як і у випадку з мовною політикою, планує підтримувати розвиток української культури через фіскальні стимули та державне фінансування. «Голос» пропонує розбудовувати мережу культурних центрів по всій Україні, а також інтегрувати здобутки глобальної культури в український контекст. Більш детальними є пропозиції партій «Батьківщина» та «ЄС». Перша обіцяє щороку виділяти на українську культуру 8-9 млрд грн, підтримувати творчих особистостей за допомогою стипендій та грантів, створити Фонд фінансування перекладів іноземними мовами, забезпечувати достатнє фінансування Українського інституту тощо. Друга планує розподіляти державні кошти на розвиток культури через відкриті конкурси проектів; як і «СН», запроваджувати податкові стимули для виробників та розповсюджувачів національного культурного продукту; забезпечити державне сприяння поширенню українського культурного продукту у країнах Центрально-Східної Європи тощо.
Що ж стосується декомунізації, то лише дві партії у своїх програмах згадали цю тему. «ЄС» та «ОПЗЖ» мають протилежні позиції щодо декомунізації: перші переконані, що цей процес варто довести до кінця; другі – що закон про декомунізацію варто скасувати.
Підтримка розвитку суспільних медіа, зафіксована у програмах, є спільною для партій «ЄС» та «СіЧ». Разом з тим, «ЄС» також підтримує становлення конкуренції на медіа-ринку та ідею відкритості інформації про структуру власників ЗМІ. Позиція партії «Голос», також записана у її програмі, полягає у запровадженні нових вимог до редакційної незалежності ЗМІ та забезпеченні ефективного державного регулювання великих медіа.
До програм усіх проаналізованих партій внесені пункти щодо системи охорони здоров’я. Частина партій – «Голос» та «ЄС» – прямо декларує своє прагнення продовжити реформу, започатковану Уляною Супрун, інші ж – «Батьківщина» – її критикують. Разом з тим, «Батьківщина», «ЄС», «СН» та «ОПЗЖ» пропонують запровадити систему обов’язкового медичного страхування. Партії «Голос» та «СН» пропонують використовувати електронні системи замість паперової медичної документації. Ті ж партії разом з ВО «Батьківщина», в разі проходження в парламент, планують врегулювати ринок лікарських препаратів. Зокрема, «Голос» пропонує продовжити закуповувати ліки через міжнародні організації, «СН» підтримує скасування механізм повторної сертифікації ліків, а «Батьківщина» планує підтримувати українських фармацевтичних виробників.
Кожна проаналізована партія, окрім «СіЧ», у своїй програмі має пункти, що стосуються питань освіти. Так, «ЄС» та «Батьківщина» зафіксували свою позицію щодо оплатності різних рівнів освіти: перша партія переконана, що повністю безкоштовною має бути лише базова освіта, тимчасом як вища – безоплатною тільки для обдарованих дітей та для дітей соціально вразливих верств населення; друга – підтримує позицію, що вся освіта, від початкової до вищої, має бути безкоштовною, для чого варто запровадити єдиний шкільний податок. На додаток, «Батьківщина» пропонує запровадити принцип «гроші ходять за дитиною», що дозволить державі оплатити навчання як в приватному, так і в державному закладі. Загалом, чотири партії – «Батьківщина», «ОПЗЖ», «СН» і «ЄС» – висловили підтримку ідей роздержавлення освіти, підтримки приватного освітнього сектору.
Партія «ЄС» у своїй програмі декларує намір продовжувати впровадження концепції Нової української школи, «Голос» – прискорити реформу шкільної освіти та активно використовувати сучасні технології в освітньому процесі, «УСГ» – забезпечити нові принципи для дошкільної та шкільної освіти, а «ОПЗЖ» підтримує поступовий перехід до обов’язкової профільної спеціалізації в середній школі. Що ж стосується професійно-технічної освіти, то партії («ЄС», «Голос», «УСГ», «ОПЗЖ») виступають за розвиток цієї складової системи освіти, а також залучення працедавців до розробки освітніх програм («Голос», «ЄС»). У програмах партій «ЄС» та «УСГ» також йдеться про створення та становлення системи освіти дорослих. Також важливо відзначити, що українські партії, а саме «Голос» та «ЄС», підтримують реалізацію принципу інклюзивності освіти.
У програмах лише двох партій йдеться про забезпечення прав кримських татар. Так, «ЄС» вважає необхідним надання Кримському півострову статусу національно-територіальної автономії у складі України. Партія «Голос» декларує свою підтримку кримськотатарського населення та обіцяє забезпечити захист та розвиток його культури й мови, а також розробити механізми представництва в органах влади.
Дві з проаналізованих партій торкнулися у своїх програмах теми релігії. Зокрема, партія «ЄС» виступає за державний захист права на релігійне самовизначення всіх громадян. Натомість, «ОПЗЖ» вимагає скасування закону про перейменування церков, а також наполягає на подальшому невтручанні держави у справи церкви.
Окремі позиції щодо прав людини та ґендерної рівності мають програми двох партій «ЄС» та «СН». Обидві обстоюють дотримання прав людини та забезпечення рівних прав та можливостей, дотримання гендерної рівності. Разом з тим, «ЄС» виступає за державний контроль над дотриманням такої рівності.
Ключовими екологічними питаннями, які зафіксовані в програмах партій, є створення системи переробки сміття та впровадження різних механізмів, які б посилювали відповідальність за екологічні правопорушення. «ЄС» виступає за необхідність стимулювати запровадження роздільного збору та повної переробки сміття, «СН» пропонує створити законодавчі стимули для будівництва сміттєпереробних заводів, «Батьківщина» – запровадити сортування та переробку сміття за допомогою технології піролізу. Що ж стосується відповідальності за порушення екологічних норм, то «ЄС» підтримує законодавче посилення відповідальності, «СН» пропонує запровадити кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісів і грубі порушення правил поводження з відходами, «Батьківщина» виступає за створення механізму компенсації збитків громадянам, чиє здоров’я погіршилось у зв’язку із порушенням екологічних норм, за рахунок самих підприємств-порушників.
Матеріал підготовлено Школою політичної аналітики НаУКМА на замовлення Виборчої Ради UA в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, а також за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».
