Проєкт «Абетка російської пропаганди» часом з гумором, а часом без, висвітлює основні наративи російської пропаганди
Російська пропаганда так називає своїх військових, виправдовуючи злочинні загарбницькі дії в Україні. 24 лютого 2022 року у Кремлі заявили, що хочуть «звільнити Україну, зачистити її від нацистів, від пронацистськи налаштованих людей та ідеології».
Ці заяви про вигаданих нацистів були максимально відірваними від реальності. Навіть у регіонах, які до повномасштабного вторгнення були під найбільшим інформаційним впливом рф цей наратив не знайшов розуміння, а термін «асвабадітєлі» став прозивним для російської армії ґвалтівників, убивць і мародерів, які «звільняють» українців від нормального життя, будинків, унітазів, пралок тощо.
Міф про «асвабадітєлєй» виник ще до вторгнення в Україну у 2014 році, а його важливість для росії завжди полягала у мобілізації власного населення на загарбницькі війни, які прикривають благими намірами.
Основою для такого викривленого світогляду є панівний у рф культ «побєдобєсія» з його агресивним лозунгом «можем павтаріть». Адже «асвабадітєлями» росіяни називали ще Червону армію, яка після Другої світової війни окупувала значну частину Європи і насадила в окупованих країнах маріонеткові комуністичні режими.
Як і у випадку Другої світової війни, росія не визнає численних злочинів своїх військових проти мирного населення. Оскільки «дєдиваєвалі» з нацизмом, то тепер кремлівським пропагандистам, щоб «смагті павтаріть» і набрати гарматного м’яса для війни з Україною довелося нацизм вигадати, що як для української, так і для міжнародної аудиторії не вийшло переконливим.
Першопочатково є назвою текстильного волокна, яке виготовляють з рослини бавовника. Зла іронія полягає в тому, що росії для виробництва пороху у війні проти України потрібна саме бавовна, яку вона імпортує з Узбекистану та Казахстану. «асвабадітєлєй»В українських мемах про бавовну також іронічно наводили її спільнокореневі зі словом «бомба» переклади іншими мовами: словенською «Bombaž» та в одному з варіантів латиною «Bombax».
Проте цей мемний термін походить не від якостей і значення рослини, а суто від словника російської пропаганди, яка замінює слово (рос. мовою) «взрыв» на «хлопóк» (укр. плеск), у якого є омограф «хлóпок» (укр. бавовна). Найпоширенішою версією походження мему про «бавовну» є пост одного з українських Telegraм-каналів, де «хлопóк» у цитаті російського джерела про обстріли Бєлгорода машинний переклад подав як «бавовна». За іншою версією «бавовну» почали вживати у дописах українською мовою російські боти, які часто самовикриваються на нерозумінні безглуздості подібних автоматичних перекладів.
Активно замінювати «взрыв» на «хлопок» російські ЗМІ почали ще за кілька років до повномасштабного вторгнення в Україну переважно у повідомленнях про вибухи газу, що призводили до руйнувань і жертв. Такі прийоми застосовуються в межах так званого «режиму інформаційного сприяння» для пом’якшення сприйняття негативних новин («СВО» замість «війна», «звільнення» замість «окупація» і т. п.). У цьому росіяни наслідують власні традиції підміни понять з СССР, особливо популярні у Третьому Рейху, які стали прообразом новомови (англ. Newspeak) у романі Джорджа Орвелла «1984». З відсилкою до цієї антиутопії подібне вживання евфемізмів російською пропагандою отримало назву «російська новомова».
Термін широко почав вживатися в українському та російському інформаційному просторі з початком російської агресії проти України у 2014 році, а після повномасштабного вторгнення 2022 року отримав поштовх для поширення в англійській мові та світі загалом. Походить від однойменної назви дешевої ватної куртки, яка була елементом форми червоної армії, одягом в’язнів ГУЛАГУ та багатьох інших мешканців СССР, втіливши собою образ злиднів та несвободи.
Авторство цього пейоративу приписують росіянину з творчим псевдонімом Антон Чадскій, який у 2011 році створив у російській соцмережі «ВКонтакте» мем у вигляді прямокутного алкозалежного та агресивного ватника з низьким інтелектом, червоним носом та підбитим оком. З 2014 року цей образ через соцмережі увійшов до масової культури (наприклад, пісня «Катя-ватніца»). Ватник живе на соціально-економічному дні в росії-тюрмі народів, використовується як гарматне м’ясо, ідеалізує власні реалії і з погрозами звинувачує у власних бідах всіх, крім себе і влади рф.
Російська пропаганда намагається іронічно надати позитивної конотації ватнику як патріоту, подібному до дідів, «які боролися з фашистами», зокрема запускаючи інформаційні кампанії з меседжами на кшталт «Я ватник! Я цим пишаюся!». Також позитивний в очах росіян образ ватника просувається для внутрішнього споживача і в масовій культурі (наприклад, пісня «На моём ватнике нашивка ДНР»). Водночас на міжнародній арені роспропаганда змальовує термін як образливий прояв безпідставної української русофобії (попри його російське походження). Російські пропагандисти домагаються бану слова у соцмережах через так звану мову ворожнечі за національною ознакою, хоча ватниками можуть зватися представники будь-якої нації включно з українцями.
Цим висловом послуговуються пропагандисти ще з 2014 року, наприклад, розповідаючи про розп’яття на дошці оголошень у Слов’янську хлопчика у трусиках та тягання по уявній площі його мами за танком, але найактивніше почали вживати перед початком повномасштабного вторгнення задля його виправдання начебто захистом Донбасу від «геноциду». На деяких пропагандистських сайтах рф з 2022 року з’явилися окремі тематичні хештеги, наприклад, «Геноцид в Донбасі».
18 лютого 2022 року речниця МЗС рф, пресалкаше М. Захарова заявила про «геноцид Донбасу», який згодом згадав і безпосередньо Путін у день повномасштабного вторгнення 24 лютого. 23 лютого 2022 року росіяни опублікували на сторінках деяких своїх посольств і консульств брехливий пресреліз «Про докази геноциду населення Донбасу». Однак після того, як Україна подала 26 лютого 2022 року позов до Міжнародного суду ООН щодо порушення росією Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, росіяни почали стверджувати на судовому процесі, що слова Путіна про «геноцид» на Донбасі — лише «риторичний зворот», який не пов’язаний з визначеним міжнародним правом поняттям геноциду. У суді також росія заперечує, що її повномасштабна агресія вмотивована захистом «народу Донбасу», та водночас російські ЗМІ вперто говорять протилежне.
Фраза «Бомбіть Донбас» є частиною абсурдного наративу про начебто «українську агресію» проти власного населення на Донеччині та Луганщині, яка триває з 2014 року. До неї входять байки про «геноцид Донбасу» та штамп «Де ви були 8 років?». В українському інформаційному просторі фраза «бомбіть Донбас» активно висміювалася.
Після того, як росіяни, віддалені від українського контексту, почали намагатися відтворити пропагандистський наратив з телебачення, плутаючи «Донбас» з «Бомбас», з’явився мем «дамбіть Бамбас» (в різних варіаціях «домбіть Бомбас», «дамбіть Бомбасс» тощо). Для того, щоб не дискутувати на безсенсові теми російської пропаганди в мережі, на питання «Де ви були 8 років?» з гумором відповідають «дамбілі Бамбас». Іронія полягає в тому, що насправді до 2022 року масштаб боїв на Сході України був низьким. Фактично РФ прийшла «рятувати» українців на Донбасі від російських обстрілів низької інтенсивності повномасштабною війною і тотальними руйнуваннями.
З 2014 року російські медіа на окупованих українських територіях оголошують екстремістами громадських, політичних та релігійних діячів, журналістів та пересічних громадян за будь-які, переважно вигадані прояви незгоди, до яких може належати лайк допису у соціальних мережах, зберігання неросійської національної чи організаційної символіки, україномовної літератури чи неугодних росіянам книжок, зокрема релігійних, будь-якою мовою.
Звинувачення в екстремізмі стало для рф невичерпним джерелом поповнення обмінного фонду, адже «за екстремізм» можуть заарештувати та піддати тортурам будь-кого з мільйонів українців, що опинилися в окупації. Для висунення формальних обвинувачень у так званому екстремізмі росіяни використовують низку статей кримінального кодексу рф та раніше використовували статті кодексів «ДНР» та «ЛНР». За злою іронією, одна з головних статей називається «Розпалення ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності» і використовується для приниження гідності людей, яких росіяни ненавидять через мову, національність, релігію тощо.
Державний орган «Федеральна служба з фінансового моніторингу росії» («Росфінмоніторинг») складає і публікує список «терористів та екстремістів». Щоб потрапити до нього, організаціям та окремим особам не треба навіть обвинувачувального вироку за російськими законами, достатньо лише відкритої справи проти них. Навіть якщо людину з цього списку не арештували, їй максимально ускладнюють життя через блокування рахунків та обмеження фінансових операцій, труднощі з працевлаштуванням, що зазвичай супроводжується ще й обмеженням права виїзду.
До того ж, звинуватити в екстремізмі, посадити на підвал та катувати росіяни можуть і без формальних процедур. Відомими прикладами засуджених «за екстремізм» є донецький журналіст Станіслав Асєєв та заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз. З початком повномасштабного вторгнення сюжети із затриманням, покаранням та «каяттям» так званих екстремістів в російських пропагандистських ЗМІ стали частими і використовуються сьогодні для залякування населення в окупації та дискредитації руху опору.