Вже довгий час проросійські блогери та колаборанти запевняють, що цього року Європа замерзає без російського газу, а Україна зануриться у середньовічну темряву через зруйновану інфраструктуру. Проте водночас «забувають» згадати, наприклад, про те, що в окупованому Бердянську та інших містах області майже до кінця листопада не було газопостачання, а деякі населені пункти і досі його не мають. А все через те, що російська армія ще на початку повномасштабного вторгнення зруйнувала газопровід.
Загалом поточна ситуація з комунальними послугами на тимчасово окупованих територіях Запорізької області є доволі складною. Через відсутність централізованого опалення, виникає необхідність опалювати приміщення електроприладами, що призводить до постійних перевантажень та аварій в електромережах. Саме в Запорізькій області під контролем окупаційної влади знаходяться кілька великих енергетичних комплексів, які були одними з найбільших виробників електроенергії – Запорізька АЕС та ТЕС. Запорізька ТЕС є однією з найбільших теплоенергостанцій в Україні.
До початку повномасштабної війни забезпечувала південні області електроенергією, а місто Енергодар водо- та теплопостачанням. З травня місяця її робота призупинена, а потреби міста Енергодар намагається покрити ЗАЕС. Саме Запорізька атомна електростанція, що досі контролюється окупантами, привертає найбільше уваги та непокоїть як українців, так і міжнародну спільноту. Наразі ЗАЕС не підключена до української енергосистеми та не виробляє електроенергію. Це колосальні втрати, адже ЗАЕС виробляла майже чверть електроенергії в Україні.
Ситуація з газопостачанням та опаленням ще гірша. Як вже згадувалось, централізоване газопостачання було зруйновано ще навесні. Колаборанти обіцяли побудувати новий газогін з росії, але обіцянкам не сталося справдитись. Частково газ провели до найбільших населених пунктів області.
Станом на 1 грудня “тимчасово виконуючий обовʼязки губернатора Запорізької області” Євген Балицький заявив, що велика кількість домогосподарств досі не має можливості споживати газ та вимушена використовувати пічне опалення. У такому випадку мешканцям пропонують “пільгове” вугілля. Водночас міський голова Мелітополя Іван Федоров зазначає, що, окупанти використовують дуже складну ситуацію у власних інтересах. Ще восени вони розгорнули бізнес з продажу сировини для опалення будівель і спекулюють ціною. Що ж стосується найбільших міст області, то там псевдовлада намагається забезпечити опалення за допомогою централізованих та модульних котелень.
Централізоване водопостачання в тимчасово окупованих населених пунктах, як і в будь-яких інших містах України, здебільшого залежить від електропостачання. Отже, як тільки зʼявляються проблеми зі світлом, одразу ж починаються складнощі з водопостачанням. Водночас серйозну загрозу для доступу мешканців ТОТ до питної води в Запорізькій області несе затоплення окупантами головної помпової станції Каховського магістрального каналу.
Варто зазначити, що ця інформація не стосується населених пунктів, що розташовані на лінії вогню. Більшість з них переживають гуманітарну катастрофу та мають непридатні умови для життя.
Попри всі проблеми, з перших днів окупації Запорізької області колаборанти використовують тему благоустрою та комунальних послуг, аби показати, що життя в окупованих містах і селищах не тільки продовжується, а й стає значно кращим. І головне – “мирним”. Кожного дня вони обіцяють мешканцям окупованих міст та селищ, що вже зовсім скоро все буде полагоджено або побудовано з нуля для забезпечення області усім необхідним.
Взагалі для окупантів та їхніх прихильників тема комунальних послуг є однією з улюблених та такою, що наче дає привід пишатися. Варти лише згадати відомий глузливий російський тренд у TikTok про наявність у росіян газу і начебто його відсутність в українців. Пусте намагання похизуватися перед українцями речами, які вже давно є для українців базовими та доступними, виявилось марним. Проте, спираючись на свій досвід та світогляд прихильників “русского мира”, окупанти роблять акцент саме на комунальній тематиці, бо вона ж наче показує “реальні дії влади”. Крім того, саме тут можна розказати, як російські регіони долучаються до “відновлення” інфраструктури окупованих українських областей.
Сьогодні ж через брак реальних досягнень та постійні проблеми з інфраструктурними та комунальними обʼєктами виникає необхідність створювати хоча б якусь видимість роботи та успіхів у благоустрої. Особливо “яскраво” меседж про активну роботу комунальників простежується в дописах окупаційної влади Мелітополя. Якщо подивитись на «офіційні» Telegram-канали окупантів, то можна побачити, що досить багато уваги приділяється ремонту комунальних обʼєктів та благоустрою вулиць міста. Однак, дійсно масштабних новин або згадок про вирішення болючих питання газопостачання чи опалення майже немає. Тому, наприклад, Telegram-канал «Администрация города Мелитополя» публікує новину про те, що на одній з вулиць міста відбулось встановлення каналізаційного люка. І це не єдина подібна новина. Майже кожен день розпочинається з допису-нагадування, що комунальні служби працюють у штатному режимі. Іншими типовими та майже щоденними повідомленнями є фото і відео про ремонт системи водопостачання чи прибирання парків і вулиць міста. Окупанти намагаються подати звичайний щоденний робочий процес комунальників як щось, чого наче не було до цього.
Насправді комунікацію окупаційної влади можна розглядати з декількох сторін. З одного боку, вони досить сильно вкладаються в створення картинки “повернення до мирного життя”. А втім, через брак дій та якісного контенту, а головне продовження військових дій виходить непереконливо. З іншого боку, меседж окупантів про роботу комунальників за будь-яких умов, (навіть обстрілів), є наче віддзеркаленням дій комунальників з підконтрольних Україні територій, які віддано відновлюють зруйновану інфраструктуру. Загалом, складається враження, що в окупантів та їхніх поплічників є певний “культ комунального питання”, коли неважливо, що відбувається навкруги, аби тільки вулиці були чисті, а те, що по цим вулицям їде військова техніка – можна й не помітити.
