25 червня у Маріуполі команда Школи політичної аналітики НаУКМА презентувала другу частину дослідження «Донбас очима молодіжних активістів: стан громадянського суспільства та перспективи реінтеграції».
Запис події: youtu.be/DhAcGLl95hk
Презентація: bit.ly/3A9Lf41
«Коли ми збирали перші контакти, ми зрозуміли, що молодіжних громадських організацій дуже багато, але про них є мало інформації», – прокоментував процес дослідження аналітик ШПА Данило Метельский та додав, що саме війна стала головною причиною, чому більшість молоді, з якою спілкувалась команда, почала займатись громадською активністю. Серед інших факторів, які спонукали молодь до громадської діяльності, аналітики назвали позитивний приклад інших активістів, необхідність врегулювання потреб, викликаних конфліктом, та реакцію на безпекові виклики.
Старший аналітик ШПА НаУКМА Олега Сабура зауважив, що інші кризові ситуації, такі як пожежі на Луганщині та пандемія, також зіграли важливу роль у розвитку молодіжних ініціатив. «Covid надав можливості активніше працювати з молоддю на ТОТ. Проте залишається важливим залучати молодь звідти до оффлайн активностей на підконтрольних територіях», – додав він.
Під час спілкування з’ясувалось, що люди починають займатись громадською активністю через наявність певних місць, які їх об’єднують, таких як шкільне та студентське самоврядування чи тренінги та ініціативи від громадського сектору, державних органів, навчальних закладів і міжнародних організацій. Гранти – ще один важливий елемент організації молоді, оскільки вони надають можливість не їхати з регіону та, як наслідок, допомагають уникнути допомагають уникнути відтоку кадрів, однієї з найважливіших проблем регіону.
У питаннях співпраці молодіжні громадські організації є досить відкритими. Опитані згадували постійне співробітництво одне з одним, з владою. Співпраця відбувається на регулярній основі та в межах реалізації певних ініціатив.
«Взаємодія часто засновується на особистих контактах. Якщо влада змінюється, через репутацію, контакти, вони продовжують працювати», – підсумовує директор ШПА Максим Яковлєв. Молодіжні ради – також серед важливих інструментів взаємодії з владою. Вибори ж виявились не надто вагомим чинником у зміні відносин з нею. «Для когось співпраця з владою тотожна Департаменту молоді і спорту. Для когось це більше про особистісний рівень взаємодії, і ситуація змінюється залежно від окремих голів департаменту», – додав Олег Сабура та зазначив, що для покращення цієї ситуації варто розвивати взаємодію саме на інституційному рівні.
Бачення майбутнього регіону – загалом позитивне.
Серед основних бажань молодих активістів – залучення більшої кількості людей до громадської активності, демонополізація економіки регіону та якомога скоріша реінтеграція ОРДЛО. Загалом активна молодь підтримує зусилля держави і наголошує на тому, що треба допомагати людям на окупованих територіях, оскільки ті є заручниками ситуації. Втім, активісти відзначили і окремі прогалини у державній політиці щодо реінтеграції. Зокрема, негативно оцінюють інформаційну політику України: від забезпечення мовлення українських телеканалів до змістовного наповнення.
Начальник відділу молодіжної політики Маріупольської міської ради Лариса Табала позитивно оцінила результати дослідження ШПА НаУКМА: «Для нас цінна саме думка молоді. Ми будемо брати це в роботу, оскільки наразі розробляємо програму з молодіжної політики на наступні 5 років, яка базується на різноманітних дослідженнях. Дякуємо за ці вибірки, саме за думки молоді, їх словами».
«Дякуємо за цю аналітику, статистику. Це те, що можна використовувати не лише один раз, але й завтра, і через рік. Адже думка молоді, думка мешканців – це найважливіше, що є у нас зараз», – додав Денис Паскарюк, секретар Молодіжної ради Маріуполя.
Дослідження проводилось у 2 хвилі та мало на меті глибинне оцінювання процесів управління, комунікації, залучення до діяльності молодіжних громадських організацій на підконтрольних територіях Донецької та Луганської областей і бачення політики реінтеграції молодіжними лідерами регіону. Для цього команда поспілкувалась з 59 учасниками з 29 молодіжних громадських організацій.
Дослідження проведено Школою політичної аналітики в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.