Завантажити результати
Завантажити презентацію
11 листопада в приміщенні Українського кризового медіа-центру відбулась презентація результатів соціологічного опитування щодо поширеності популістичних ідей серед населення України: суспільної думки про роль народу в прийнятті державних рішень та ставлення до політиків і еліт.
Під час презентації команда ШПА НаУКМА представила позицію українського суспільства щодо таких важливих питань, як:
- чиї інтереси мають представляти та чиї де-факто представляють українські політики;
- чи можна нехтувати встановленими процедурами, якщо рішення підтримується суспільством;
- яким має бути політик, аби йому довіряли;
- якої комунікації очікують громадяни зі сторони політиків;
- яка частка населення поділяє думку про «непомильність народу».
У вступному слові директор ШПА НаУКМА, кандидат політичних наук Максим Яковлєв зазначив, що популізм – є однією з ключових тем досліджень Школи політичної аналітики, а тому в основі питань лежать наукові підходи класиків дослідження популізму: “Ми питали про ставлення до еліт, оскільки основою популізму є протистояння еліт та “простого народу”. Ми ставили питання про те, хто сприймається як ворог народу, тому що конструювання ворогу є теж однією з ознак популізму. Також запитували про патерналістські настрої: що народ хоче для себе, кого вважає відповідальним”.
Наукова директорка ШПА НаУКМА, кандидатка соціологічних наук Анна Осипчук презентувала ключові результати дослідження. Вона наголосила, що “ретельний аналіз розподілів відповідей на всі питання за віком, освітою та доходом показав, що різниці або не спостерігалось, або спостерігалась незначна, що свідчить про певну монолітність суспільної думки щодо популістичних ідей чи поглядів серед населення України”. Наукова директорка також зауважила про наявність певних протиріч у суспільній думці: “Хоча переважна більшість респондентів переконані (83,8%, з них повністю впевнених – 65,3%), що парламент не має права ухвалювати закони, які суперечать громадській думці, проте так само більшість (63%) припускає, що це може бути і не так, тож погоджується з твердженням, що народ може помилятись, наприклад, підтримавши на референдумі помилкове рішення”.
Коментуючи результати опитування, Ірина Павленко, завідувачка відділу розвитку політичної системи Національного інституту стратегічних досліджень, відмітила, що для подібних досліджень найскладнішим завданням завжди є сформулювати питання таким чином, щоб відповідь на нього ідентифікувала саме рівень прийняття популістичних ідей, а не щось інше. Експертка зауважила: “Однією з ознак популізму є протиріччя. Що мене особливо зацікавило в цьому дослідженні, що ці протиріччя були виявлені. Наприклад, з одного боку, ми чітко побачили, що є запит на сильного лідера. І в той же самий час переважна більшість українців виступає за народовладдя. Люди хочуть самі ухвалювати рішення, але щоб був сильний лідер, який нестиме відповідальність”.
В продовження дискусії Голова Правління ШПА НаУКМА, науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи” Олексій Гарань прокоментував результати, що стосувались ставлення населення до референдумів: “Такі результати показують, що люди просто не знають конституційні межі: де можна застосувати інструменти прямої демократії, а де не можна. В цьому контексті дійсно позитивним є результат, що референдум не має порушувати прав меншості. І це дуже важливо, оскільки сучасне розуміння демократії полягає не тільки в тому, що демократія – це воля більшості, але і захист інтересів меншин. Таким чином, результати опитування показали не тільки сплеск популізму, але і певні усвідомлені громадянами обмеження”.
Дослідження проводилося Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Школи політичної аналітики НаУКМА з 27 серпня по 23 вересня 2019 року. Польовий етап тривав з 8 по 20 вересня 2019 року в 110 населених пунктах (PSU) у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим (у Донецькій і Луганській областях – тільки на територіях, що контролюються Україною). В результаті польового етапу було зібрано 2035 анкет.
Опитування проведено в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.