Конструктивістський аналіз колективної ідентичності БРІКС, стратегічна автономія Бразилії та вибіркове застосування міжнародних норм у контексті російської війни проти України
Анотація
Стаття досліджує, як взаємодіють національна ідентичність Бразилії як автономної сили Глобального Півдня та колективна ідентичність БРІКС. Її головна теза виходить із припущення, що хоча БРІКС не встановлює зовнішньополітичні позиції держав-членів та Бразилії безпосередньо, проте створює нормативне й дискурсивне середовище, у якому дистанціювання від Заходу, неприйняття санкцій проти Росії, відмова від постачання зброї Україні та збереження політичного діалогу з Росією можуть подаватися як належні прояви автономії, миротворчості й багатополярності. Консенсусний характер БРІКС виробляє нормативний мінімалізм: декларації підтверджують суверенітет, територіальну цілісність і центральність ООН, але уникають визначення держави-порушника, коли нею є член групи. У випадку російської війни проти України це дозволяє Бразилії поєднувати формальну підтримку основних норм із небажанням підтримувати інструменти їх забезпечення. Така практика не тотожна підтримці вторгнення, проте послаблює універсальність норм і створює небезпечний прецедент їх вибіркового застосування.
Ключові слова: БРІКС; Бразилія; конструктивізм; колективна ідентичність; стратегічна автономія; легітимація; нормативний мінімалізм; Україна.