Читайте тут аналіз Крісті Райк, Стівена Блокманса, Ассема Дандашлі, Гергани Нутчевої, Анни Осипчук та Антона Суслова
Ключові висновки аналітики
- Геополітична конкуренція була зосереджена на зовнішньополітичній орієнтації України, але, по суті, стосувалась двох різних бачень правил і норм, які мають визначати європейський політичний, економічний і безпековий порядок.
- Україна визначалась між двома конкуруючими регіональними інтеграційними проєктами і врешті рішуче обрала орієнтацію на ЄС.
- Однак до 24 лютого 2022 року ЄС здебільшого заперечував геополітичну конкуренцію. Повномасштабне вторгнення Росії підштовхнуло ЄС стати на бік України та відповідати на конфлікт як повноцінний геополітичний гравець.
- ЄС досягав своїх цілей у геополітичній конкуренції переважно цивільними засобами, але він також зробив значні кроки в напрямку зміцнення своїх силових можливостей та надання військової допомоги Україні.
- Змагання всередині ЄС із великими розбіжностями між державами-членами були сильним обмеженням політики ЄС щодо України у 2004-2014 роках. Після 2014 року і тим більше після 2022 року, зіткнувшись із серйозним геополітичним конфліктом і війною, ЄС став більш об’єднаним.
- Хоча реакція ЄС на війну проти України була вражаючою, вона ще не призвела до вироблення комплексної стратегії щодо регіону, де домінує геополітичний конфлікт між Росією та Заходом, а інші гравці, такі як Китай і Туреччина, також змагаються за вплив.
