Поняття «анти-Росія» набуло широкого розголосу з виходом псевдонаукової статті президента РФ Владіміра Путіна «Про історичну єдність росіян та українців» 12 липня 2021 року. На його думку, це – масштабний політичний проєкт країн Заходу у сучасній Україні, мета якого – перетворити її «на бар’єр між Європою і Росією, на плацдарм проти Росії», тобто на такого собі антипода Росії.
Водночас приписувати авторство цієї концепції Путіну не варто, бо перші згадки про «анти-Росію» датуються 2010 роком. Так, у статті «Грузію врятують фермери із ПАР» видання «Столетие.ру» повідомлялося, що проєкт «анти-Росії» у Грузії намагається зреалізувати Міхеїл Саакашвілі. Тоді ж російське видавництво ЭКСМО запустило серію «Проект АнтиРосія», в якій були опубліковані такі книги, як-от «Доктрина Даллеса у дії», «Бжезинський: Зробити Росію пішаком». Далі його розвивали такі особи, як екс-нардеп ВР від ПСПУ Володимир Марченко та російський політконсультант Лев Вершинін, який стверджує, що «так сталося, що [це] я придумав «анти-Росію», але я не можу поставити на неї копірайт».
До виходу статті Путіна концепція «анти-Росії» була в ужитку у маргінальних прокремлівських політичних та псевдонаукових колах. Саме путінська «анти-Росія» завершила створення ідеологічного вістря для виправдання російського військового вторгнення в Україну. В уявленні Путіна та кремлівських ідеологів «анти-Росія» намагається нейтралізувати «триєдиний російський народ» на політичному, економічному, соціальному, історичному та інших рівнях, «утилізувати» російську ідентичність з її цінностями.
Ідея «анти-Росії» напряму пов’язана з так званою «доктриною Путіна», за якою обмежується суверенітет пострадянських країн, що входять у «російську сферу впливу». Вона почала формуватися після виступу президента РФ на Мюнхенській безпековій конференції 2007 р. Війна у Грузії 2008 р. стала першим наслідком цієї зміни принципів ведення зовнішньої політики. Подальша історія – окупація АР Крим, війна на Донбасі (з 2014 р.) – розвивалася згідно з логікою цієї концепції. Повномасштабна війна РФ проти України доводить, що протидія уявній «анти-Росії» означає заперечення українців як окремої нації і знищення української державності.
Парадоксально, але з іншого боку перемога України означатиме справді повноцінну реалізацію конспірологічного сценарію «анти-Росії». Адже до початку війни Україна була ліберальною демократією, «анти-російською» за змістом. На практиці це означатиме не лише перетворення України на повноцінну частину західного демократичного світу, але і до неминучої зміни політичного режиму у самій Росії – падіння путінського фашистського режиму.
