Для аналізу було взято офіційні передвиборні програми, розміщені на сайті ЦВК, та політичні програми, опубліковані на партійних сайтах, таких партій: "Батьківщина", "Голос", "Європейська Солідарність", "Опозиційна платформа - За життя", "Сила і Честь", "Слуга народу", "Українська стратегія Гройсмана". В разі якщо окреме питання не згадувалось у програмах, до аналізу бралась позиція, озвучена представником партії під час дискусій, організованих позапартійною ініціативою Виборча Рада UA.
Далі у тексті під словом "програма" мається на увазі передвиборча або політична програма партії, а під висловом "усі партії" слід розуміти лише ті партії, які було взято до аналізу.
Про розвиток Збройних сил України мовчить лише одна партія – «Опозиційна платформа – За життя». «Слуга Народу», «Голос», «Українська Стратегія Гройсмана» обіцяють запровадити стандарти НАТО. Покращити рівень матеріального та соціального забезпечення військових мають на меті «ЄС», «Голос», «Українська Стратегія Гройсмана», «Батьківщина» та «Сила і Честь». Також «ЄС», «Голос», «Сила і Честь» пишуть про новітні зразки озброєння для ЗСУ. «Слуга Народу» говорить про відплив цінних кадрів з армії та про запровадження системи перенавчання солдатів й офіцерів. Про відмову від призову висловлюються всі партії, окрім «Слуги Народу» та «ОПЗЖ», які оминули це питання. Щоправда, «ЄС» уточнює про збереження шестимісячної призовної служби на час перехідного періоду, а «Голос» та «Сила і Честь» планують доповнювати професійну армію підрозділами територіальної оборони.
Тільки дві з семи партій у своїх програмах торкнулися реформи оборонних закупівель. Зокрема «Слуга Народу» обмежилася про децентралізацію та демонополізацію оборонних держзакупівель. «Голос» пропонує запустити відкриті тендери на постачання техніки та озброєнь, до того ж партія каже про «громадський контроль витрат на оборону (зокрема через електронні інструменти, доступні онлайн), публічно-приватне партнерство, залучення приватного бізнесу та іноземних інвестицій, а також розвиток експорту зброї».
«ОПЗЖ» єдина виступає проти членства України в будь-яких військово-політичних союзах, а решта партій солідарні в тому, що Україна має стати членом НАТО. Всі політичні сили окрім «ОПЗЖ» підтримують членство України в Європейському Союзі, однак «Європейська стратегія Гройсмана» не вказала цього у своїй програмі. Слід виокремити «Європейську Солідарність», яка називає у програмі конкретні дати: отримання Плану дій членства в НАТО і подачу заявки на вступ до ЄС – у 2023 році, членство в ЄС – у 2030 році.
Про посилення санкцій проти Росії у своїх програмах пишуть «Європейська Солідарність» та «Голос», а от «ОПЗЖ» виступає за «припинення політики обопільних санкцій та відновлення взаємовигідних торговельно-економічних зв’язків з Росією та країнами СНД».
Про розмір бюджету безпеково-оборонного сектору у своїх програмних документах згадали тільки «Слуга Народу» та «Європейська Солідарність». Перша каже про встановлення видатків на оборону у розмірі не менше 5% ВВП, а друга – про їх збільшення до 6-7 % від ВВП.
Інформаційній безпеці у своїх програмах приділили увагу тільки «Європейська Солідарність» та «Українська Стратегія Гройсмана». Остання зокрема пише про «Захист інформаційно-культурного суверенітету України». «ЄС» говорить про створення ефективної системи розпізнавання неправдивої інформації, запровадження елементів медіа-грамотності та критичного мислення в освітні програми всіх рівнів, а також про створення вітчизняного мовлення за кордоном.
Матеріал підготовлено Школою політичної аналітики НаУКМА на замовлення Виборчої Ради UA в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, а також за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».
