Для аналізу було взято офіційні передвиборні програми, розміщені на сайті ЦВК, та політичні програми, опубліковані на партійних сайтах, таких партій: "Батьківщина", "Голос", "Європейська Солідарність", "Опозиційна платформа - За життя", "Сила і Честь", "Слуга народу", "Українська стратегія Гройсмана". В разі якщо окреме питання не згадувалось у програмах, до аналізу бралась позиція, озвучена представником партії під час дискусій, організованих позапартійною ініціативою Виборча Рада UA.
Далі у тексті під словом "програма" мається на увазі передвиборча або політична програма партії, а під висловом "усі партії" слід розуміти лише ті партії, які було взято до аналізу.
Характеризуючи засади економічного розвитку, усі партії так чи інакше апелюють до необхідності стимулювати розвиток інновацій, підтримувати малий та середній бізнес, зменшувати кількість прямих контактів бізнесу та держави через використання електронних сервісів, здійснювати дерегуляцію. Прикметно, що три партії, «Голос», «Сила і честь» (далі – СіЧ) та «Українська стратегія Гройсмана» (УСГ), в своїх програмах виокремлюють пріоритетні галузі: перша – ІТ-сектор, друга – підприємства наукомісткого промислового виробництва, ІТ-галузь, креативні індустрії, а третя – машинобудування, металургію, хімічну, легку промисловість, фармацевтику, видобувну галузь. Натомість програма партії «Слуга народу» (СН) також передбачає особливу підтримку певним галузям, проте яким саме – у програмі не уточнюється.
Зважаючи на постійний суспільний інтерес до розмірів заробітних плат та соціальних виплат, практично усі партії, окрім партії «Сила і честь», згадують у своїх програмах обидва одне з цих питання. Усі партії, що пишуть у своїх програмах про зарплати, кажуть про перспективи їхнього зростання. Так, партія «Європейська Солідарність» (ЄС) обіцяє лише сприяти створенню робочих місць з високими заробітними платами, а «Голос» – створити умови для зростання зарплат. Натомість програма ВО «Батьківщина» передбачає збільшення показника середньої з/п протягом 5 років до рівня Польщі. Тимчасом «Опозиційна платформа – За життя» (ОПЗЖ) декларує підвищення мінімальної з/п до 7 тис. грн.
Що ж стосується соціальних виплат, то тут позиції партій варіюються від загальних пропозицій, як «запровадження сучасних механізмів підтримки людей, які не мають змоги працювати» («Українська стратегія Гройсмана»), зменшення соціального навантаження на бюджет («Голос», «Європейська Солідарність») до збільшення обсягів соціальних виплат (ВО «Батьківщина» та «Опозиційна платформа – За життя»). На додаток, партія «Слуга народу» обіцяє провести всеукраїнський перепис населення та монетизувати усі соціальні пільги, а «Голос» – втілити принцип «гроші ходять за людиною» та створити електронний реєстр отримувачів соціальної допомоги.
Програми партій також містять позиції щодо монетарної політики та банківського сектору. Зокрема, «ЄС» та «Голос» наголошують на важливості збереження незалежності Національного банку України. «УСГ», в свою чергу, обіцяє підтримувати низький рівень інфляції та стабільний валютний курс. Натомість ВО «Батьківщина» декларує намір змінити, на їхню думку, неефективну політику НБУ та зупинити інфляцію. Що ж стосується банківського сектору, то партія «СіЧ» пропонує відновити довіру до банківської системи, зокрема через запровадження механізму компенсації збитків від банкрутства комерційних банків; ВО «Батьківщина» всіляко підтримує створення та розвиток банків в Україні. Варто зазначити, що у програмах партій «Слуга народу» та «ОПЗЖ» не викладено їхнього бачення перспектив монетарної політики та банківського сектору.
Усі партії у своїх програмах висловлюють позиції щодо особливостей майбутньої фіскальної політики. Так, більшість партій (окрім «Голосу» та «УСГ») мають консенсус щодо запровадження податку на виведений капітал, хоча в програмі «Голосу» йдеться про вдосконалення системи оподаткування прибутку підприємств. Також партії пропонують внести зміни до системи оподаткування фізичних осіб: «Батьківщина» виступає за скасування єдиного соціального внеску (ЄСВ), «Сила і честь» пропонує об’єднати ЄСВ з податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) з кінцевою ставкою 22%, «ОПЗЖ» підтримує запровадження прогресивної системи оподаткування, «Голос» обіцяє знизити податкове навантаження на зарплати, а «Слуга народу» пропонує поступово зменшувати ЄСВ. Разом з тим, в програмі «УСГ» є пропозиція щодо зменшення ставок податків та розширення бази оподаткування, а «Батьківщина» пропонує скасувати 37 податків.
Чотири з семи проаналізованих програм містять позиції щодо тарифної політики. Дві партії, «Батьківщина» та «ОПЗЖ», прямо вказують на плани зниження тарифів на газ, тимчасом як «Слуга народу» пропонує оптимізувати тарифи ЖКГ, а «СіЧ» ліквідувати економічно необґрунтовані складові у тарифах. Прикметно, що у програмі «ОПЗЖ» висунуто пропозицію списати заборгованість населення за житлово-комунальні послуги.
Позиції партій щодо міжнародного економічного співробітництва загалом передбачають продовження співпраці із західними партнерами, головним чином – із Європейським Союзом. Істотно відмінною є лише пропозиція «ОПЗЖ» переглянути умови участі України у Світовій організації торгівлі та зоні вільної торгівлі з ЄС.
Усі проаналізовані політичні партії підтримують ідеї демонополізації. «СіЧ», «Голос», «Слуга народу» та «ЄС» звертають увагу на необхідність унезалежнення Антимонопольного комітету (АМКУ) та підвищення ефективності його роботи. У свою чергу, «Голос» виступає за ретельний відбір кадрів для керівництва АМКУ із залученням міжнародних експертів, а для зменшення впливу олігархів пропонує аналізувати big data.
Позиції партій щодо запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення є неоднозначними. З одного боку – деякі партії виступають проти скасування мораторію на продаж землі, деякі підтримують цю ініціативу, з іншого – обидві групи мають додаткові умови, які роблять їхню позицію менш категоричною. Наприклад, «ОПЗЖ» виступає за проведення референдуму з цього питання, а «Батьківщина», хоча і прямо вказує на необхідність продовження мораторію, підтримує надання можливості викупу земель фермерам, малим та середнім сільгоспвиробникам, які на них працюють. Передачу фермерам у власність земель, які раніше були в постійному користуванні, вважає необхідною і «УСГ». Водночас, «СіЧ», «Батьківщина» та «Голос» пропонують надавати пільгові кредити фермерам на купівлю землі чи розвиток бізнесу.
Чітку позицію щодо приватизації державних підприємств висловили у своїх програмах лише дві партії – «Голос» та «ЄС». Обидві виступають за збереження у державній власності тільки стратегічних підприємств та схвально ставляться до продажу нестратегічних із обов’язковим залученням авторитетних міжнародних компаній до цього процесу. На додаток, «Голос» звертає особливу увагу на необхідність законодавчого обмеження участі олігархів у приватизації великих підприємств. «Батьківщина», «СіЧ», «СН», «УСГ» хоча і не зазначили свою позицію в програмах, проте підтримують подальшу приватизацію державних підприємств.
Подібну картину маємо і щодо особливостей управління державними підприємствами: лише «ЄС» та «Голос» згадали це питання у своїх програмах. Обидві партії пропонують залучати професіональних менеджерів, а «Голос» також виступає за запровадження сучасних стандартів управління.
Усі партії (окрім «ОПЗЖ, чия думка невідома) погоджуються щодо необхідності переходу від солідарної системи пенсійного забезпечення до наступних рівнів. Так, позиції «Батьківщини», «Голосу», «СіЧ» та «СН» полягають у запровадженні другого рівня пенсійної системи. Різниця лише в тому, де українці зможуть накопичувати ці пенсійні кошти: в державних чи комерційних установах. «Батьківщина» вважає правильним накопичення тільки в державному банку, «Голос» у своїй програмі не уточнює відповіді на це питання, «Сила і честь» допускає обидва варіанти, а «Слуга народу» підтримує створення недержавного накопичувального фонду (що, по суті, відповідає третьому рівню). Натомість, «ЄС» та «УСГ» підтримують поступовий перехід до трирівневої системи пенсійного забезпечення – з недержавними фінансовими установами як місцями накопичення пенсійних коштів. Що ж стосується індексацій пенсій, то і «СН», і «Батьківщина» обіцяють її здійснювати, а остання планує добиватись підняття рівня мінімальної пенсії до 3094 грн.
У питанні розвитку енергетичного сектору всі партії, окрім «ОПЗЖ», сходяться на тому, що в Україні необхідно розвивати альтернативні джерела енергії, збільшувати видобуток власного газу, диверсифікувати джерела постачання енергоресурсів. Натомість, «ОПЗЖ» пропонує відновити прямі поставки газу з Російської Федерації.
Варто зауважити, що попри увагу кожної партії у своїй програмі до економічних та фінансових питань, жодна з них прямо не зазначила пріоритети бюджетної політики, які б давали виборцю чітке уявлення про основні напрямки майбутньої державної політики.
Матеріал підготовлено Школою політичної аналітики НаУКМА на замовлення Виборчої Ради UA в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, а також за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».
