Дослідження «русского мира» є одним з основних напрямів роботи Школи політичної аналітики НаУКМА. Разом з тим, є декілька підходів до розуміння цього поняття, тож спробуймо розкрити розуміння «русского мира» в значенні провідної ідеології, яку сьогодні використовує Російська Федерація, особливо у своїй зовнішній політиці. Цей матеріал буде присвячено причинам, чому ж «русский мир» є настільки привабливим та релевантним для використання сучасною Росією та її владою.
Першою і однією з головних причин є те, що «русский мир» як теоретична доктрина виник на початку 1990-х років у відповідь на кризу ідентичності після розпаду СРСР. «Русский мир» мав стати чимось новим, новою ідеологією, яка змогла б захистити Російську Федерацію від цієї кризи, яка була не потрібна владі[1].
Враховуючи це, варто сказати про очевидну схожість «русского мира» та ідеологій, зокрема за рисами, що виокремив в своїй роботі «Political ideologies An Introduction» британський дослідник Ендрю Гейвуд, а саме те, що ідеологія:
- це система вірувань, це орієнтований на дію перелік політичних ідей;
- ідеї, які розташовують індивідів в соціальному контексті та генерують відчуття належності до певної групи або колективу;
- офіційно проголошений перелік ідей, який легітимізує політичну систему або політичний режим;
- всеосяжна політична доктрина, яка прагне монополії на правду.
Відповідно до цього, «русский мир» можна розуміти як є своєрідну ідентичність, створену в головах людей за допомогою цінностей та вірувань, що пізніше дозволяє маніпулювати тими людьми, які вже прийняли цю ідеологію на віру.
Політологиня Н. Нарочницька каже, що «русский мир» – це не тільки Росія та росіяни в світовій історії. «Русский мир» – це зв’язок у часі та просторі, в житті та свідомості тих, кого об’єднує відчуттям причетності до всієї багатовікової історії Росії …» [2]. Варто зазначити, що «русский мир» саме як ідеологічний концепт формує ідентичність у людей, за допомогою основних своїх маркерів, до яких входить російська мова, православ’я та багато інших, відповідно цілком доцільно стверджувати про «ідеологічність» цього концепту.
Не менш важливою причиною використання «русского мира є його зручність під час делегітимізації влади. «Русский мир» з’явився в якості певного інструменту протидії західним ліберальним ідеологіям та невдалій лібералізації в Радянському Союзі, яка призвела до його розпаду. Завдяки краху ліберально-демократичної ідеології, російське суспільство стало вважати Росію країною, в якій лібералізм не має шансів на життя[3]. Саме тому «русский мир» «прижився» в Росії, оскільки був гарною альтернативою до непритаманним для РФ ідеологій.
Один з найвідоміших ідеологів «русского мира» Алєксандр Дуґін також неодноразово згадує неможливість функціонування ліберальної західної ідеології в Російській Федерації, оскільки вона просто не дасть можливості нормально функціонувати країні, проте він також наголошує на тому, що за умов лібералізму Путін не зможе збудувати дійсно гарної держави та збудувати Євразійський Союз. Варто також зазначити про чітку кореляцію однієї з характеристик ідеології, яку ввів Ендрю Гейвуд, а саме те, що ідеологія легітимізує владу та політичний режим. Простежується чітка кореляція між згаданою характеристикою та тим, що робить «русский мир» – убезпечує, легітимізує сучасну російську владу шляхом поширення цінностей[4]. До слова, підтримку «русский мир» здобув тільки після того, як Путін знову став президентом у 2012 році[5].
В аналітичній доповіді Інституту стратегічних досліджень вказано, що «В.В. Путін в ідеології «русского мира» є втіленням найвищої форми легітимності державної влади. Першоджерела цієї легітимності, згідно з ідеологією «русского мира», починаються від епохи московських князів. Таким чином, російська історія і сучасність стають єдиним ціннісним цілим. Ця єдність забезпечується такими надісторичними явищами, як російська мова, православна віра, спільна історія та культура, цінність яких є очевидною. Натомість конкуренти «русскому миру» – різні ліберальні, ліві або націоналістичні концепції – не можуть забезпечити достатньо високий рівень легітимності влади. Цим пояснюється, чому ідеологія «русского мира» використовується Російської Федерацією, а інші ідеології не використовуються і блокуються»[6]. З цього уривку можна зрозуміти, що Путін та «русский мир» в певний момент часу стали взаємодоповнюючими, оскільки саме Володимиром Путіним «русский мир» був введений до суспільно-політичного дискурсу, і саме президентом РФ він і підтримується сьогодні.
Отже, «русский мир» на сьогодні є найрелевантнішою та найбільш зручною для використання ідеологією для Російською Федерації, оскільки не тільки дозволяє легітимізувати владу, поширювати вплив на інші території, але й створює колективну ідентичність у людей. Це дозволяє уникнути виступів проти влади, яка втілюється та легітимізується через образ В.В. Путіна. «Русский мир» є альтернативою до ліберальних ідеологій, які заперечуються через цивілізаційну відмінність з Росією, де лібералізм неможливий.
[1] Національний інститут стратегічних досліджень. Відділ гуманітарної політики.– Аналітична доповідь : «Україна та проект «русского мира».– Київ-2016. –95 с. Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Russian_world-7bd19.pdf, ст. 25 (дата звернення 03.04.2018)– Назва з екрану)
[2] Цит. за: Чепурин А. На пути консолидации Русского мира / А. Чепурин // Обозреватель. – 2009. – № 1. – С. 53–60. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.observer.materik.ru/observer/N1_2009/053_060.pdf (дата звернення 03.04.2018)– Назва з екрану
[3] Шулімов С. Ф. Курсова робота студента політології 2 року навчання Національного університету "Києво- Могилянська академія" на тему «Конкуренція між "русским миром" та російським етнічним націоналізмом» / Шулімов Станіслав Федорович – Київ, 2016. – 35 с.
[4] Дугін О. Г. Новая формула Путина. Основы этической политики / О. Г. Дугін., 2014.
[5] The “Russian World” Russia’s Soft Power and Geopolitical Imagination.- Marlene Laruelle. Режим доступу: http://globalinterests.org/wp-content/uploads/2015/05/FINAL-CGI_Russian-World_Marlene-Laruelle.pdf , ст. 8 (дата звернення 02.04.2018)- Назва з екрана
[6] Національний інститут стратегічних досліджень. Відділ гуманітарної політики.– Аналітична доповідь : «Україна та проект «русского мира».– Київ-2016. –95 с. Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Russian_world-7bd19.pdf (дата звернення 30.03.2018)- Назва з екрана
