Прес-реліз
Графічні дані
Запис презентації
23 квітня команда Школи політичної аналітики НаУКМА провела онлайн-презентацію результатів опитування «Культура, інформація, церква: чого українці очікують від держави», проведеного Info Sapiens на замовлення ШПА НаУКМА в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд "Відродження" у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Серед ключових питань, представлених під час презентації були:
- ставлення українців до нещодавніх змін та викликів у інформаційній політиці, створення українського російськомовного телеканалу для окупованих територій;
- джерела інформації про події в Криму та ОРДЛО та яка в цьому роль Росії;
- якій частці населення України цілком нормально дивитись розважальні програми російських ЗМI;
- хто ж, на думку громадян, має нести відповідальність за поширення неправдивої інформації та фейків;
- чи бачать українці сенс в існуванні окремого міністерства інформаційної політики;
- наскільки достатньою є державна підтримка розвитку української культури та чи варто приділяти більше уваги кримськотатарській культурі;
- як українці ставляться до двох найбільших православних церков України: ПЦУ та УПЦ МП.
Результати відповідей на питання щодо необхідності збільшення державної підтримки розвитку культури - від кіновиробництва до преси - проаналізував директор Школи політичної аналітики НаУКМА Максим Яковлєв:
«На фоні дискусій про те, що, мовляв, сферою культури можна пожертвувати та скоротити й без того її недостатнє фінансування, приємно дізнатися, що більшість опитаних нами респондентів вважають, що україномовний кінематограф, українське книговидавництво та україномовна преса потребують державної підтримки. Це також є нехай опосередкованим, але черговим підтвердженням того, що в українському суспільстві зростає розуміння важливості національної мови та культури як складових безпеки держави, бо саме завдяки ним можна протидіяти гібридним інформаційним атакам, загарбницькій ідеології «русского міра» та сприяти згуртуванню української нації».
Коментуючи блок питань, присвячених нещодавнім змінам та викликам у сфері телебачення, наукова директорка Школи політичної аналітики Анна Осипчук зазначила:
«Назагал, результати говорять про те, що українці в переважній більшості за підтримку та доступ, бажано вільний, до якомога більшої кількості каналів, інформаційних ресурсів тощо. Це тим виразніше, чим менш ідеологічно навантаженим та політизованим є питання конкретного ресурсу. Цікаво, що найбільш «нейтральне» питання – про кодування супутникового сигналу, набрало найбільшу кількість противників ускладнення доступу і має найменше не-відповідей або відповідей «і так, і ні». Це легко пояснити тим, що питання про впровадження кодування найближче та найзрозуміліше для пересічного українця. Найбільшу ж кількість противників має відкриття українського російськомовного каналу – найбільш ідеологічно навантажене питання, яке водночас і найактивніше обговорювалось в інформаційному просторі останні пів року».
Дослідження також містило блок питань, що стосувались стану релігійної сфери України. Зокрема, до опитування увійшли питання про державну підтримку ПЦУ та перейменування УПЦ МП. Аналітик ШПА НаУКМА Антон Суслов так прокоментував розподіл відповідей:
«Хоча тих, хто не підтримує перейменування УПЦ МП, більше, ніж прихильників такого кроку, різниця між цими групами не є великою – лише 6%. Водночас третина респондентів (і загалом, і окремо в кожній конфесійно-юрисдикційній категорії) не має визначеної позиції щодо цього питання. Це – можливість для обох «таборів». На мою думку, ключову роль у вирішенні цього питання має відігравати держава. Якби не було вагань з її боку (взяти, приміром, заяви заступника голови Офісу Президента Сергія Трофімова), то й думка більшості громадян могла б бути іншою. Зрештою, закон прийнято, його не скасовано, і питання переходить вже в площину здатності держави реалізовувати власні ж рішення».
Польовий етап тривав з 5 по 24 березня 2020 року. Опитування проводилося в межах всеукраїнського Омнібусу Info Sapiens. Вибірка Омнібусу складає 1000 осіб віком від 16 років. Вибірка репрезентативна населенню даної вікової групи за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном проживання відповідно до даних Державної служби статистики України станом на 1.01.2019. З дослідження вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилося тільки на територіях, що контролюються Україною. Максимальна теоретична похибка не перевищує 3,4%.
