Для аналізу було взято офіційні передвиборні програми, розміщені на сайті ЦВК, та політичні програми, опубліковані на партійних сайтах, таких партій: "Батьківщина", "Голос", "Європейська Солідарність", "Опозиційна платформа - За життя", "Сила і Честь", "Слуга народу", "Українська стратегія Гройсмана". В разі якщо окреме питання не згадувалось у програмах, до аналізу бралась позиція, озвучена представником партії під час дискусій, організованих позапартійною ініціативою Виборча Рада UA.
Далі у тексті під словом "програма" мається на увазі передвиборча або політична програма партії, а під висловом "усі партії" слід розуміти лише ті партії, які було взято до аналізу.
Більшість програм обраних для аналізу партій виявилися малоінформативними у наповненні питання щодо форми правління в країні. Найзрозуміліше прописаною є позиція «Опозиційної платформи – За життя», яка обіцяє «забезпечення переходу до парламентської республіки». Менш чіткою у формулюваннях є партія «Сила і Честь», яка хоч і обіцяє «ліквідувати конституційний конфлікт політичних інтересів між посадами Президента і Прем’єр–міністра», однак прямо не вказує на встановлення парламентаризму, обмежуючись тим, що «повноваження Президента повинні бути обмежені і поставлені під нагляд парламенту». Решта партій вирішили не зачіпати це питання.
«Європейська Солідарність», «Слуга Народу», «Голос» та «Українська Стратегія Гройсмана» говорять про реформування системи центральних органів виконавчої влади і їх позиція подібна, зокрема у скороченні державних органів та/або їх функцій. А от «Сила і Честь», «Опозиційна платформи – За життя» та «Батьківщина» оминули це питання.
Тільки три з семи програм партій містять пропозиції електронного врядування. «ЄС» говорить про надання послуг державою за електронним зверненням та про запровадження електронного документообігу. Останній обіцяє запровадити у судах партія «Голос». Також ця політична сила виступає за впровадження електронного кабінету громадянина для отримання послуг від держави, а також за електронну систему оскарження дій чиновників, які відмовили у послугах. «Українська Стратегія Гройсмана» обмежилася кількома загальними фразами на підтримку електронного врядування.
Всі партії висловилися щодо майбутнього адміністративно-територіального устрою та децентралізації. «Голос» має намір закріпити «децентралізацію та новий територіальний устрій у Конституції» (який саме устрій -не уточнюється), а «Сила і Честь» хоче перейти від адміністративного поділу на області до поділу на землі. За завершення чинної реформи виступають «Українська Стратегія Гройсмана» та «ЄС», а остання виділяє також секторальну децентралізацію у різних сферах, таких як освіта, медицина, тощо. «Слуга Народу» єдина в пропозиції перетворити державні адміністрації на префектури європейського типу. «ОПЗЖ» акцентує на можливості обласних та районних рад створювати виконавчі комітети, а також виступає за виборність керівників регіональної влади. ВО «Батьківщина» теж підтримує право місцевих громад створювати виконкоми і виступає за укрупнення районів.
Різною мірою усі партії говорять про судову реформу. Найбільш лаконічною виявилася «ОПЗЖ», обмежившись декларацією про забезпечення незалежності судової гілки влади. «Українська Стратегія Гройсмана» та «Європейська Солідарність» обіцяють завершити розпочату реформу. «Батьківщина» пише про народне обрання мирових і місцевих суддів, а також про скасування суддівської недоторканості. «ЄС» теж говорить про розширення відповідальності суддів і невідворотність покарання за неправомірні рішення, а «Голос» хоче почати із «суддів над суддями». Слід зазначити, що тільки «Голос» у програмі прямо говорить про конкурс на посади суддів Конституційного суду України, зокрема про прозорість процедури та жорсткіші професійні вимоги до кандидатів.
Також «Голос» виявилася єдиною політичною силою, яка у своїй програмі говорить про запровадження «повноцінного інституту приватних виконавців», реформи адвокатури та юридичної освіти. В останній фокусується увага на розвитку етики та аналітичного мислення у майбутніх юристів. Професійний етикет адвокатів також має стати основою реформи, за ним має стежити незалежний фаховий орган самоврядування.
Розглядувані партії виявилися багатими на пропозиції антикорупційних заходів. «Слуга Народу» та «Голос» у своїх програмах підтримують повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. «ЄС», «Слуга Народу» та «Голос» говорять про конфіскацію майна корупціонерів. «ОПЗЖ» в цілому підтримує посилення кримінальної відповідальності за корупційні злочини, а «Слуга Народу» й «Батьківщина» акцентують увагу на жорстких покараннях за корупцію в оборонній сфері. «Слуга Народу» також пропонує запобігати корупції шляхом переведення державних послуг в онлайн, й серед іншого – грошову винагороду для громадян за виявлення корупції. «Сила і Честь» наголошує на прозорому фінансуванні політичних партій. Про публічні закупівлі політичні сили говорять мало: «Голос» пише про розвиток системи ProZorro, а «Українська стратегія Гройсмана» декларує «прозорий та відкритий ринок державних закупівель».
Позиція «Слуги Народу» та «Голосу» подібні у необхідності перезапуску антикорупційних органів, а «ЄС» наголошує, що для їх ефективної роботи спочатку треба перезапустити судову та правоохоронну системи, провести аудит діяльності нинішніх антикорупційних органів. Також «Голос» обіцяє посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України з проведення розслідувань та запровадження автоматичної перевірки електронних декларацій Національним агентством з питань запобігання корупції. «ОПЗЖ» і «Батьківщина» не висвітлюють це питання. «Українська стратегія Гройсмана» декларує зокрема підтримку антикорупційного суду, а «Сила і Честь» обіцяє унеможливити дублювання функцій цих органів.
Програми партій ««Українська стратегія Гройсмана», «Сила і Честь» та «Батьківщина» мовчать про реформу виборчого законодавства, в той час як «ЄС», «ОПЗЖ», «Слуга Народу» й «Голос» одностайно підтримують пропорційну систему з відкритими списками. До того ж, «Слуга Народу» і «Голос» хочуть запровадити систему електронного голосування, також «Голос» обіцяє доступ зі смартфону до розподілу бюджетів (державного та місцевого) й оцінки роботи політиків та чиновників. Серед інших демократичних практик «Слуга Народу» пропонує народне вето на щойно ухвалені закони, «Батьківщина» – право народної законодавчої ініціативи у формі петицій.
Всі розглядувані партії підтримують скасування депутатської недоторканості, однак «ЄС», «Сила і Честь», «Голос», уточнюють, що недоторканість має бути обмежено сферою виконання представницьких обов’язків. «Голос» обіцяє боротися з кнопкодавством у Верховній Раді та подібний із партіями «Українська Стратегія Гройсмана» й «Сила і Честь» в прагненні скоротити чисельність депутатського корпусу.
У реформуванні органів правопорядку та системи кримінальної юстиції загалом «ЄС», «Слуга Народу», «Голос», «Українська Стратегія Гройсмана», «Батьківщина» акцентують увагу на необхідності усунути тиск цих структур на бізнес. «Слуга Народу» хоче впровадити «невідворотність покарання для працівників поліції, прокуратури та Служби безпеки України за перевищення службових повноважень». «ОПЗЖ» пропонує «створення муніципальної поліції з прямою виборністю її керівників». «ЄС», «Українська Стратегія Гройсмана» та «Голос» планують позбавити СБУ функції розслідування економічних злочинів, а «Слуга Народу» каже, що СБУ, Генеральна прокуратура та Нацполіція мають «непритаманну їм функцію ущемлення бізнесу», яку теж треба в них забрати. Реформу прокуратури у своїх програмах згадують «Слуга Народу» та «Голос», обіцяючи оновити відомство. До того ж, «Голос» хоче відновити вимогу про наявність у Генпрокурора юридичної освіти, про що решта політичних сил не згадують. Втім, жодна партія не торкнулася у своїй програмі питання такого органу як Державне бюро розслідувань.
Матеріал підготовлено Школою політичної аналітики НаУКМА на замовлення Виборчої Ради UA в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, а також за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».
