«Поняття ідеології вказує на феномен, що займає проміжне становище між простою брехнею та теоретично невірно структурованою точкою зору», – Карл Мангайм
П’ятий рік триває тимчасова окупація окремих районів Донецької та Луганської областей. Місцева невизнана влада, підтримувана Російською Федерацією, застосовує усі можливі методи та інструменти, аби максимально віддалити місцеве населення від України: як фізично, так і ментально. Одним з них є насадження ідеології, покликаної сформувати у жителів ОРДЛО нову картину світу, визначити для них «своїх» та «чужих», пояснити причини суспільних, політичних та економічних негараздів.
Красномовним прикладом насадження пропагандистського фреймування (тобто рамок інтерпретації певного явища) є вживання журналістами «Державної телерадіокомпанії ЛНР» у всіх новинних сюжетах про території, що контролюються українською владою, визначення «території Донбасу, тимчасово окуповані Україною». Таке формулювання насаджує сприйняття України як ворога-окупанта, що кардинально перевертає пояснення причин конфлікту, міняє агресора та захисника місцями.
Це – лише один з численних випадків насадження ворожої до усього українського ідеології, який промовисто свідчить про те, що ретельне дослідження ідеологічних аспектів діяльності керівництва «ЛДНР» є ключовим для протидії інформаційно-пропагандистському впливу Росії сьогодні та реінтеграції ОРДЛО до України у майбутньому. Для цього Школа політичної аналітики НаУКМА ставить собі за мету максимально заглибитись у інформаційне середовище «республік», ідентифікувати основні міфологеми, які поширюються у місцевих ЗМІ та заявах чиновників, уявити ідеологічну картину світу середньостатистичного жителя Донецька чи Луганська. Відкритий доступ до сюжетів телеканалів та сайтів «урядових» установ невизнаних утворень роблять досягнення поставленої мети можливим без відвідання ОРДЛО, що є небезпечним для багатьох політично активних громадян України.
Команда Школи політичної аналітики НаУКМА також запрошує до співпраці усіх, кому небайдужа доля Донбасу, хто розділяє нашу позицію про важливість дослідження ідеологічного виміру російської агресії проти України.
