Адреса
м. Київ, вул. Волоська 12/4, 7 корпус НаУКМА, ауд. 409 (4 поверх)
Відповімо на ваші питання
Слідкуйте за новинами
Policy Paper «Міністерство інформаційної політики: світ ловив мене, та не спіймав»

Policy Paper «Міністерство інформаційної політики: світ ловив мене, та не спіймав»

Автори:  Большешапов Є., Хмельовський О., Чупіс А.

Шостий рік Україна перебуває в умовах неоголошеної гібридної війни, що ведеться з РФ. Інформаційне поле України з 2014 року стало окремим фронтом з великою кількістю фейкових новин та дезінформації. 14 січня 2015 року Постановою Кабінету Міністрів України було затверджено створення нового органу виконавчої влади — Міністерства інформаційної політики України. Його основним завданням мало стати забезпечення інформаційного суверенітету України.

Проте з моменту створення і в усі подальші чотири роки роботи доцільність існування та діяльність Міністерства інформаційної політики України неодноразово піддавалася критиці як з боку українського політикуму, так і з боку міжнародної спільноти. Після виборів 2019 року структура, кількість та функції центральних органів виконавчої влади змінились. Хоча МІП було ліквідовано, інформаційна протидія агресії Російської Федерації залишилась важливою для нашої держави. Тому перед формуванням нової стратегії інформаційної політики України важливим є проведення комплексної оцінки ефективності діяльності МІП за двома ключовими напрямками: формування і забезпечення роботи системи стратегічних комунікацій в органах державної влади України та здійснення інформаційної реінтеграції Криму та Донбасу.

Це видання містить аналітику про інституційний вимір інформаційної політики та рекомендації для профільного міністерства.

Повний текст аналітики доступний за посиланням.

Публікація видана в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. Думки та позиції, викладені в цій публікації, є твердженнями автора та не обов’язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду «Відродження» та Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE).